Пік Зеленського

Пік Зеленського

Віктор Андрусів, Український інститут майбутнього

У кожного Президента є свій пік. Це точка фазового переходу від людини, яка прагнула увійти в історію реформатором, до людини, яка прагне досидіти на посаді.

Від людини, яка обіцяла стрімке економічне зростання, прорив реформ, до людини, яка каже "бачите не все так погано". Від людини, яка прагнула бути кращим за попередників, до людини, яка каже "ми не гірші".

Цей перехід не прив’язаний до часу перебування на посаді або рейтингів. Він прив’язаний до суспільних очікувань і настроїв, і до довіри. Справа в тому, що рейтинг не є показником реальної ситуації, і те, що політики так ганяються за ним є їхньою великою помилкою. Петро Порошенко весь час переживав за свій рейтинг і прагнув просто обігнати інших, на той момент зрозумілих конкурентів, що зрештою йому вдалось, але не дало бажаного результату. Янукович залишався номер 1 в рейтингу в грудні 2020 року (20,2%), з найменшим рівнем довіри.

У грудні 2020 Зеленський взяв пік в іншій графі - "Як ви вважаєте, в цілому справи в Україні йдуть у правильному чи неправильному напрямі?". 71% сказали, що в неправильному. Якщо подивитись на цей графік, то можна побачити, що взявши цей пік у липні 2015 року — Петро Порошенко з нього вже не зміг вийти. Чим важливі ці цифри в опитуванні?

Вони показують суспільну налаштованість, яка впливає на щоденні рішення і вибір громадян. Громадянин, який не вірить в майбутній успіх, скоріше вибере виїхати з країни, ніж лишатись в ній. Скоріше вибере відмовитись від відкриття бізнесу чим ризикувати інвестиціями, скоріше приховає податки чим їх заплатить, скоріше вийде на протест чим підтримає владу, і тп.

В таких умовах, будь — яка реформаторська політика приречена на провал, оскільки влада змушена спочатку долати розчарування і невіру перед тим, як щось зробити. І навпаки, коли громадяни сповнені віри в завтрашній день, вони є колосальною енергією змін. Вони готові до дій, не будуть тримати гроші в матрацах, будуть ризикувати, і мобілізовуватись та підтримувати необхідні зміни.

Що це означає, для майбутнього Президента Зеленського? 2021 рік для нього пройде під прапором виживання. Як правило, в цій точці фазового переходу, Президент і його оточення міняють свою політичну стратегію. Вона уходить від бажання дати успіхи і перемоги, які зможуть підняти рейтинги та повернути віру людей, до стратегії пониження рейтингів конкурентів та утримання влади на балансі договорняків.

Щодо атаки на конкурентів, то це серйозна проблема для команди Зеленського. Адже його реальними конкурентами можуть бути люди, яких ще не включають або тільки почали включати в рейтинги. І зрозуміти, хто ж є конкурентом буде дуже важко.

Тому можна очікувати, що 21 рік пройде у спробах ОП знайти баланс між олігархами і переконати їх у вигідності чинної влади. Однак, ця історія приречена на провал, оскільки олігархічний баланс при Зеленському означає, що ніхто з олігархів не отримує бажаного. Низька спроможність центральної влади, не дає їм впевненості в тому, що влада якось може забезпечити їх інтерес, а тому змушує думати про необхідність зміни влади.

Про те, що Зеленський пройшов свій пік свідчить і відсутність, якихось можливих великих перемог наступного року. 19-20 пройшли під гаслами досягнення миру на Донбасі, бліцкригу реформ, “великого будівництва”, посадок і боротьби з корупцією. Нічого з цього не стане проривним в наступному році.

Заява Путіна про збільшення підтримки Донбасу та небажання Києва йти на поступки — ставить хрест на подальших проривах. Бліцкриг реформ провалився ще в 2019 і вже рік як Рада править безліч некомпетентних рішень прийнятих в турборежимі. "Велике будівництво" стало візитною карткою 2020 року.

Дивувати людей в новому році оновленою дорогою чи дитсадком буде значно важче чим у попередньому. Посадки і боротьба з корупцією — тут навіть пояснювати щось немає сенсу.

Додаткові фактори, тільки підтверджують вищенаписане. Хороші потужні кадри — не бажають йти у владу, де середня тривалість роботи 3-6 місяців. Грудневе опитування “Рейтингу” мало також ще один дуже цікавий графік, який не привернув увагу. Це нове питання, яке задають з червня 2020, а саме: оберіть одну причину, через яку може відбутись економічна криза? З червня по грудень на 10% виросла кількість людей, які вважають, що це станеться через “некомпетентість влади” — 63%.

Для порівняння, про короновірус сказали 23%. Тому очікувати приходу сильних команд спроможних творити зміни — немає змісту.

Економічна ситуація не буде катастрофічною, але разом з тим, ані умовне зростання, ані зовнішня підтримка не дадуть необхідного ресурсу для запуску серйозних реформ. У зовнішній політиці Зеленський ставатиме “кульгавою качкою”, коли всі інші лідери розуміють його низьку спроможність щось робити в країні. На Заході йому все ще будуть продовжувати дарувати гучні заяви про підтримку, але за ними вже нічого нового не буде слідувати.

Росіяни скоріше за все припинять активний діалог до поступок по Криму або суттєвих поступок по Донбасу. Парламент продовжить розпадатись на купу дрібних груп, яких стане дедалі важче і дорожче консолідовувати.

Тож Зеленський пройшов свій пік. Тепер "только ночь простоять, да день продержаться".