Уряд затвердив шість госпітальних округів в Сумській області. Що далі?

16 січня 2019 р. на засіданні Кабінету міністрів України було прийнято історичне рішення про створення в Сумській області 6 госпітальних округів з центрами у містах Суми, Охтирка, Ромнах, Конотопі, Шостці та Глухові 16 січня 2019 р. на засіданні Кабінету міністрів України було прийнято історичне рішення про створення в Сумській області 6 госпітальних округів з центрами у містах Суми, Охтирка, Ромнах, Конотопі, Шостці та Глухові Nate Kitch, https://www.natekitch.com

В 2018 р. основні зміни в системі фінансування медичної допомоги відбувалися в первинній медичній допомозі - для сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів.

В 2019 р. розпочинаються зміни в системі фінансування екстреної та вторинної/спеціалізованої медичної допомоги. В контексті цього етапу Уряд поступово затверджує схвалені місцевими адміністраціями межі госпітальних округів.

Госпітальний округ — територіальне об'єднання закладів охорони здоров'я в одну мережу за принципом доступності, густоти та кількості населення, наявності готових лікувальних закладів, усталених шляхів доставки пацієнтів та дорожнього сполучення.

157 156005c5baf40ff51a327f1c34f2975bКабінет міністрів України, https://www.kmu.gov.ua

Всі округи формуються на підставі ухваленої КМУ Постанови №932 "Про затвердження Порядку створення госпітальних округів". Під час їх підготовки повинні враховуватися територіальні особливості областей [географічні, шляхи сполучення] для створення доступності до високоякісної медичної допомоги, проходять цикл дискусій в областях та отримують затвердження в МОЗ на відповідність вимогам постанови.

Згідно цієї Постанови, госпітальні округи створюються з метою організації мережі закладів охорони здоров'я у спосіб, що дасть змогу забезпечити:

    • гарантований своєчасний доступ населенню до послуг вторинної/спеціалізованої медичної допомоги належної якості
    • ефективне використання бюджетних коштів, що спрямовуються на забезпечення фінансування вторинної/спеціалізованої медичної допомоги
    • створення умов для підготовки закладів охорони здоров’я, що надають вторинну/спеціалізовану медичну допомогу, до функціонування в умовах управлінської та фінансової автономії та надання медичної допомоги в межах договорів про медичне обслуговування населення з головним розпорядником бюджетних коштів

moz1 2Кабінет міністрів України, https://www.kmu.gov.ua

Створення госпітальних округів здійснюється на основі поєднання таких принципів:

      • безпечність та якість медичної допомоги на основі доказової медицини
      • своєчасність доступу до медичної допомоги
      • економічна ефективність — забезпечення максимально можливої якості медичної допомоги за умови раціонального та ощадливого використання бюджетних коштів

Створення госпітальних округів здійснюється з урахуванням:

      • належного робочого навантаження для закладів охорони здоров’я, що сприяє забезпеченню рівня безпеки та якості медичної допомоги
      • дотримання норм часової доступності необхідної медичної допомоги
      • поточних демографічних показників, структури захворюваності, тенденцій міграції населення, а також їх прогнозу
      • усталених клінічних маршрутів пацієнтів до закладів охорони здоров’я, що надають вторинну/спеціалізовану) медичну допомогу
      • інституційної спроможності прийняття управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності використання ресурсів системи охорони здоров’я, у тому числі рішень щодо перепрофілювання існуючих закладів охорони здоров’я або їх подальшої спеціалізації

Згідно цієї Постанови, госпітальні округи створюються з метою організації мережі закладів охорони здоров’я у спосіб, що дасть змогу забезпечити:

Критерії визначення складу та меж госпітального округу

      • Госпітальні округи створюються Кабінетом Міністрів України в межах кожної з областей
      • До складу госпітального округу входять не менше однієї багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування першого та/або другого рівня та інші заклади охорони здоров’я
      • Об’єм надання вторинної/спеціалізованої медичної допомоги, що повинен забезпечуватися багатопрофільними лікарнями інтенсивного лікування першого та другого рівня, затверджується МОЗ
      • Оснащення закладів охорони здоров’я, що надають вторинну/спеціалізовану медичну допомогу, здійснюється відповідно до примірних табелів матеріально-технічного оснащення, що затверджуються МОЗ
      • Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування першого рівня повинна забезпечувати надання медичної допомоги не менш як 120 тис. осіб
      • Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування другого рівня повинна забезпечувати надання медичної допомоги не менш як 200 тис. осіб

знімок екрана о 12.46.55

Центром госпітального округу визначається населений пункт, як правило, місто з населенням понад 40 тис. осіб, в якому розміщена багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування другого рівня.

Центром госпітального округу може бути населений пункт, що географічно є найближчим до центру округу, де розташована багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування.

Зона обслуговування госпітального округу визначається своєчасністю прибуття до багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування, що не повинно перевищувати 60 хвилин, та повинна бути еквівалентна радіусу зони обслуговування 60 кілометрів за умови наявності доріг з твердим покриттям.

МОЗ по суті не втручається у формування мережі, він тільки надає оновлені вимоги до лікарень І та ІІ рівнів.

Розпорядженням Кабінету міністрів України від 16 січня 2019 р. № 17-р було затверджено перелік та склад госпітальних округів Сумської області.

знімок екрана о 17.06.32

Створено 6 госпітальних округів: Сумський, Глухівський, Конотопський, Охтирський, Роменський, Шосткинський.

Додаток
до розпорядження Кабінету Міністрів України
від 16 січня 2019 р. № 17-р

ПЕРЕЛІК ТА СКЛАД
госпітальних округів Сумської області

Найменування госпітального округу

Склад госпітального округу

Сумський госпітальний округ

усі заклади охорони здоров’я, що забезпечують надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги населенню (далі — заклади), розміщені на території:

м. Сум

м. Лебедина

Сумського району

Білопільського району

Краснопільського району

Лебединського району

Глухівський госпітальний округ

заклади, розміщені на території:
м. Глухова

Глухівського району

Кролевецького району

Путивльського району

Конотопський госпітальний округ

заклади, розміщені на території:

м. Конотопа

Конотопського району

Буринського району

Охтирський госпітальний округ

заклади, розміщені на території:

м. Охтирки

Охтирського району

Великописарівського району

Тростянецького району

Роменський
госпітальний округ

заклади, розміщені на території:

м. Ромен

Роменського району

Липоводолинського району

Недригайлівського району

Шосткинський госпітальний округ

заклади, розміщені на території:

м. Шостки

Шосткинського району

Середино-Будського району

Ямпільського району

Поки йшло кулуарне обговорення можливого формату госпітальних окургів в Сумській області, головні лікарі боялися втратити посади, медики – свої робочі місця, місцеві влади – статус "міста з лікарнею", а народні депутати з Глухівського та Роменського районів залякували пацієнтів/виборців невідомістю перспективи їздити у "чужу" лікарню в інший район.

nate kitch 8Nate Kitch, https://www.natekitch.com

Політики в Сумській області до сих пір уявляють госпітальний округ як умовну адміністративну одиницю, своєрідну "медичну столицю" нових районів, де сидітиме "медичний губернатор".

Хоча насправді це не так.

Парламентарі з Сумської області шукали впливових посадовців у Києві, аби ті поклопоталися за долю рідної лікарні [в їхньому виборчому окрузі]. Абсурд, який виходив більше не від політичних амбіцій, а від незнання предмету.

МОЗ відмовився занадто контролювати все з центру. Вони хочуть, щоб формування округів відбувалося природно. Процес болісний і очевидно виникатимуть конфлікти.

В країні йде реформа децентралізації, права рішень передаються у громади, і це правильно. Лікарні – справа громади, держава лише дає кошти.

Майбутні госпітальні округи не є адміністративними одиницями, проте вони грають важливу роль у реформі децентралізації влади. За задумом, у більшості випадків [але не завжди] межі госпітальних округів збігатимуться з межами майбутніх районів і будуть природно "лягати" на карту. 

Проблема у Сумській області виявилася у невмінні місцевих керівників вийти думками поза межі своєї територіальної громади і мислити себе як єдине ціле, як округ. 

На початку 2017 р. я планував, що під час формування госпітальних округів ми побачимо народження суб’єктності громад, великі міста Сумської області будуть спільно планувати своє майбутнє разом з поки що слабкими, проте амбітними об'єднаними територіальнми громадами.

nate kitch 3Nate Kitch, https://www.natekitch.com

Нещодавно обрані голови ОТГ та депутати рад мали швидко вийти на новий рівень здатності вести переговори з сусідами, створювати горизонтальні зв’язки і спільні проекти з іншими громадами через проекти/ініціативи міжмуніципального співробітництва [ММС].

Це мало принципово відрізнятися від лобіювання інтересів свого міста чи району перед центром, пошуку точок впливів на депутатів чи чиновників "нагорі", до чого ми звикли зі старих часів.

Врешті, саме це і є завданням децентралізації: сильні місцеві рішення, навіть якщо вони важкі, відповідальність за ці рішення перед власними громадами, а не звинувачування Києва у всіх бідах.

І ось в цьому в громад Сумської області серйозні проблеми зараз. Здатність домовлятися між собою, сісти за стіл переговорів, навіть зрозуміти, що потрібно про це домовлятися - такого розуміння взагалі немає. 

Тут варто зафіксувати відправну точку старту реформи охорони здоров'я вторинного/спеціалізованого рівня в Сумській області на початок 2019 р.: рішення по суті прийнято без врахування думки міст та ОТГ. Їх поставлено перед фактом.

Яке вони повинні тепер імплементувати. 

Хоча міста і ОТГ самі в цьому винні. Бо не домовилися, не сіли за стіл переговорів, не запропонували свого бачення, кулуарність перемогла відкриту політичну дискусію.

В цьому є свій шарм, ми так і реформу децентралізації починали в 2016 р., і реформу "первинки" в 2018 р. Всі думали, що їх це не стосуватиметься.

Потім доводилося розгрібати, залучати "швидку" експертну допомогу. Втрачати мільйони гривень державних інвестицій і технічної допомоги від іноземних донорів. 

Щоб потім зробити рівно те саме, що передбачає законодавство і методики впровадження секторальних реформ.

nate kitch 10Nate Kitch, https://www.natekitch.com

Отже, до чого готуватися тепер містам та об'єднаним територіальним громадам після схвалення Урядом рішення про утворення шести госпітальних округів?

Госпітальні округи МОЗ розглядає як допоміжний інструмент лікарням підготуватися до нової системи організації надання медичних послуг. Щоб не "лягла" районна медицина.

З 2020 року лікарні, які не надаватимуть послуги, чи надаватимуть їх недостатньо, зіштовхнуться з браком коштів. І тоді тільки місцева рада вирішуватиме, що робити з такою лікарнею – перепрофілювати її для інших цілей чи підтримувати надалі за власний кошт.

У таких випадках не буде ефективним аргумент "політичного" захисту "своєї" лікарні. Рух пацієнтів, їхній вибір закладів та лікарів [в тому числі приватних] підказуватиме оптимальні рішення. Це очевидні речі, які політики в Сумській області не можуть і не хочуть поки що зрозуміти.

Що ж робити районним лікарням, які "не впишуться" в продиктовані новим економічним становищем "оптимальні рішення"? Вихід із ситуації, вважає МОЗ - у перепрофілюванні медзакладів, які не мають достатнього навантаження, на амбулаторії, реабілітаційні центри, центри догляду за людьми похилого віку чи людьми з особливими потребами. Врешті-решт, на хоспіси, кількість яких в нашій країні можна порахувати на пальцях. 

Перепрофільовані медустанови тільки виграють, бо на їх перепрофілювання теж підуть державні кошти.

Окрім того, МОЗ пропонує в перспективі запровадити додаткове заохочення місцевої влади до формування госпітального округу – через інвестиційні програми.

Тим, хто сформує Госпітальні ради, зможе вдало провести переговори в межах округу, визначити консенсусно перспективні лікарні, а відтак зафіксувати свої мрії в 5-річному плані розвитку, - буде легше отримати державні інвестиції. У план має ввійти не тільки розвиток власне лікарні і придбання необхідної апаратури, але і ремонт доріг тощо, – все, що допоможе привести медичне обслуговування в окрузі до нормального стану.

Звісно, всі потреби, заявлені в цьому інвестиційному плані, мають бути реальними і добре аргументованими.

Лікарня інтенсивної терапії [лікарня ІІ рівня] потребує масштабів – це великі корпуси, багато відділень, багато вузьких спеціалістів, апаратура і головне – багато пацієнтів, що створюють достатнє навантаження і практику для лікарів. Це означає, що більшості районів і міст доведеться кооперуватись, щоб створити справді потужні сучасні медичні заклади з достатнім потоком пацієнтів. У середньому в районі проживає лише кілька десятків тисяч людей – цього недостатньо, щоб завантажити сучасну лікарню інтенсивної терапії.

Наприкінці 2018 р. набув чинності наказ МОЗ від 19.10.2018 р. № 1881 "Про затвердження Об’єму надання вторинної/спеціалізованої медичної допомоги, що повинен забезпечуватися багатопрофільними лікарнями інтенсивного лікування першого та другого рівня".

Цей документ встановлює обсяг надання вторинної/спеціалізованої медичної допомоги, який мають забезпечувати багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування першого та другого рівнів, для забезпечення гарантованого своєчасного доступу населення до послуг вторинної/спеціалізованої, у тому числі екстреної, медичної допомоги належної якості в межах створених госпітальних округів з урахуванням переліку лікарських спеціальностей в БЛІЛ І та ІІ рівнів.

nate kitch 6Nate Kitch, https://www.natekitch.comБЛІЛ ІІ рівня, зокрема, забезпечують надання медичної допомоги у стаціонарних умовах за такими лікарськими спеціальностями:

      • акушерство і гінекологія
      • анестезіологія
      • гастроентерологія
      • гематологія
      • дитяча хірургія
      • ендокринологія
      • інфекційні хвороби
      • кардіологія
      • комбустіологія
      • медицина невідкладних станів
      • неврологія
      • нейрохірургія
      • неонатологія
      • нефрологія
      • ортопедія і травматологія
      • отоларингологія
      • офтальмологія
      • патологічна анатомія
      • педіатрія
      • проктологія
      • психіатрія
      • пульмонологія
      • ревматологія
      • судинна хірургія
      • терапія
      • трансфузіологія
      • урологія
      • хірургічна стоматологія
      • хірургія

БЛІЛ ІІ рівня на додаток має забезпечувати діагностику стану пацієнта за такими лікарськими спеціальностями:

      • ендоскопія
      • клінічна лабораторна діагностика, клінічна імунологія, клінічна біохімія
      • рентгенологія
      • ультразвукова діагностика
      • функціональна діагностика

Також наказом затверджені вимоги до надання екстреної медичної допомоги у БЛІЛ І та ІІ рівнів, вимоги до надання медичної допомоги під час пологів, лікування патології вагітності та невідкладної акушерсько-гінекологічної допомоги у БЛІЛ І та ІІ рівнів та Зміни до Порядку регіоналізації перинатальної допомоги.

Тож проміжні висновки наступні: пропозиції місцевої влади щодо кількості госпітальних округів в Сумській області повинні були відповідати практичним потребам і спроможності місцевих громад.

Створення потужної лікарні в кожному районі – це утопія і нераціональне витрачання коштів. Щоб лікарі мали належне навантаження, а обладнання використовувалось максимально ефективно, кількість населення округу має складати мінімум 120 тисяч осіб. До речі, в країнах Європи цей показник вище – наприклад, у Фінляндії він складає в середньому 275 тисяч людей. Перехід на нову систему фінансування охорони здоров’я передбачає, що гроші йтимуть за пацієнтом.

Розмір фінансування з бюджету на лікарню прямо залежатиме від кількості пацієнтів, що отримали в ній медичну допомогу. І якщо лікарні не матимуть достатньо пацієнтів, місцевим органам влади доведеться самостійно шукати кошти на їх утримання та достойну зарплату лікарям.

Зрештою долю лікарень вирішать пацієнти – вони не прийдуть в погано оснащену лікарню, до лікаря, що рідко проводить операції. Громади мають заздалегідь домовитись про те, якою буде мережа медичних закладів, виходячи з потреб.

І вирішити, чи варто утримувати малопотужну лікарню в маленькому містечку, типу Глухова, чи краще відремонтувати дорогу до Шостки і швидко доставляти туди пацієнтів. 

nate kitch 5Nate Kitch, https://www.natekitch.com

Далі читаємо дуже цікавий документ, який мери міст та голови ОТГ в Сумській області повинні якнайшвидше вивчити.

Наказ Міністерства охорони здоров'я України №165 від 20 лютого 2017 року "Про затвердження примірного положення про госпітальний округ". Це Примірне положення визначає загальні організаційні та процедурні засади діяльності госпітальних округів, а також права і обов'язки органів влади, що здійснюють співробітництво у межах кожного госпітального округу.

Госпітальний округ не є окремим організаційно-правовим рівнем організації виконавчої влади, окремою юридичною особою чи суб'єктом господарювання і створюється на основі критеріїв.

Учасниками госпітального округу є міські [міст обласного значення], районні ради та ради об'єднаних територіальних громад, що здійснюють співробітництво у сфері охорони здоров'я.

Майданчиком для пошуку консенсусу всередині громади має стати Госпітальна рада, яка є дорадчим органом, створеним учасниками госпітального округу для визначення проблемних питань, координації дій, розробки пропозицій та рекомендацій щодо реалізації на рівні госпітального округу державної політики у сфері охорони здоров'я, а також щодо організації та фінансування медичної допомоги в госпітальному окрузі.

До повноважень Госпітальної ради належать вироблення пропозицій для їх затвердження учасниками госпітального округу щодо:

      • трансфертів між бюджетами учасників госпітального округу для фінансування програм вторинної/спеціалізованої медичної допомоги
      • багаторічного плану розвитку госпітального округу згідно з вимогами, встановленими Розділом III Положення
      • реорганізації і перепрофілювання закладів, що надають вторинну/спеціалізовану медичну допомогу в межах госпітального округу
      • визначення перспективних закладів охорони здоров'я
      • призначення та звільнення керівників закладів охорони здоров'я комунальної власності, що знаходяться в межах госпітального округу
      • інших питань, визначених рішеннями учасників госпітального округу, які належать до компетенції органів місцевого самоврядування щодо, забезпечення надання медичної допомоги в госпітальному окрузі

До складу Госпітальної ради увійдуть представники власників лікарень [міських, районних рад та рад об’єднаних територіальних громад] у кількості, пропорційній до кількості населення. Тобто чим більше людей проживає в місті чи районі, тим більше своїх представників він зможе делегувати для роботи в Госпітальній раді.

Це може бути і не депутат, а головлікар чи, скажімо, авторитетна в громаді особистість, якій рада делегує таке право. Важливо усвідомлювати, що Госпітальна рада є лише дорадчим органом, всі рекомендовані нею рішення затверджуватиме/або ні відповідна місцева рада.

nate kitch 9Nate Kitch, https://www.natekitch.comКількість членів Госпітальної ради від кожного його учасника визначається за такою формулою:

Li = 1 + S x Ni/N,

де:

      • Li - кількість членів Госпітальної ради від i-ї адміністративно-територіальної одиниці [району, міста обласного значення, ОТГ]
      • S - загальна кількість адміністративно-територіальних одиниць [районів, міст обласного значення, ОТГ], що входять до госпітального округу
      • Ni - кількість жителів в i-й адміністративно-територіальній одиниці [районі, місті, ОТГ], встановлена для розрахунків міжбюджетних трансфертів з державного бюджету
      • N - загальна кількість жителів в госпітальному окрузі

Представництво від районної ради в районі, територія якого повністю покривається ОТГ, в госпітальній раді відсутнє.

Загальна кількість членів Госпітальної ради визначається за формулою: L = 2 x S.

Отже, госпітальна рада прийматиме свої акти ТІЛЬКИ у формі пропозицій для їх затвердження відповідними радами - учасниками госпітального округу.

З питань організації діяльності Госпітальної ради Госпітальна рада приймає акти у формі рішення.

Пропозиції та рішення Госпітальної ради вважаються схваленими, якщо за них проголосувала більш як половина присутніх на її засіданні членів Госпітальної ради. У разі рівного розподілу голосів, вирішальним є голос головуючого на засіданні.

Член Госпітальної ради, який не підтримує пропозиції та рішення, може викласти у письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання.

Усі питання щодо формування мережі медзакладів, перепрофілювання лікарень, складання карт доїзду до лікарень тощо мають знайти вирішення саме на засіданнях місцевих рад. Госпітальна ж рада розроблятиме рекомендації у тих випадках, коли рішення стосуються більш ніж одного району чи міста.

Повноваження членів Госпітальної ради закінчуються у зв'язку із закінченням терміну повноважень ради відповідної адміністративно-територіальної одиниці, за власною ініціативою члена Госпітальної ради чи відкликом члена Госпітальної ради радою відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

nate kitch 4Nate Kitch, https://www.natekitch.com

Госпітальна рада кожного округу повинна розробити багаторічний План розвитку госпітального округу.

План розвитку складатиметься на період до п'яти років [включно], міститиме щорічні проміжні показники досягнення кінцевих показників результативності і затверджується рішенням місцевих рад - учасників госпітального округу.

План розвитку має описувати цілі та завдання, що повинні бути досягнуті для забезпечення населення госпітального округу медичною допомогою на рівні, що відповідає вимогам, встановленим Міністерством охорони здоров'я України для перспективних закладів охорони здоров'я, принципи та етапи реорганізації мережі закладів охорони здоров'я госпітального округу з метою приведення їх функціональних потужностей [кадрового потенціалу, технічного оснащення] до рівня зазначених вимог.

План розвитку повинен складатися з таких частин:

      • коротка описова частина стратегічного розвитку госпітального округу [мета, аналіз поточної ситуації у сфері діяльності госпітального округу, стратегічні цілі, завдання, їх зв'язок з пріоритетами стратегічного розвитку країни, шляхи реалізації завдань та досягнення стратегічних цілей, очікувані результати]
      • опис маршрутів пацієнтів в межах госпітального округу [наводиться у вигляді окремого додатка]
      • оптимальний розподіл функцій щодо надання медичної допомоги між учасниками госпітального округу та визначення видів та обсягу медичної допомоги, що має надаватись закладами охорони здоров'я на його території, відповідно до маршрутів пацієнтів в процесі отримання послуг первинної та вторинної медичної допомоги [наводиться у вигляді окремого додатка]
      • перелік перспективних закладів охорони здоров'я округу
      • плани розвитку перспективних закладів охорони здоров'я з оцінкою можливих ризиків і оцінкою відповідних інвестиційних потреб [наводяться в розрізі кожного закладу охорони здоров'я у вигляді окремого додатка]
      • пропоновані підходи та заходи щодо реорганізації, в тому числі перепрофілювання, закладів охорони здоров'я, функції яких буде поступово переорієнтовано для виконання перспективними закладами охорони здоров'я округу [переобладнання, програми перекваліфікації тощо], а також оцінку фінансових потреб на проведення відповідних заходів
      • оцінку обсягів коштів, що можуть бути спрямовані на фінансування викладених в Плані розвитку заходів за рахунок місцевих бюджетів відповідних територіальних громад, недержавних інвестицій, спонсорських та благодійних внесків, коштів міжнародної допомоги та інших джерел [наводиться з розбивкою на кожен рік; прогноз залучення коштів з місцевих бюджетів попередньо узгоджується з виконавчим органом та бюджетною комісією відповідної місцевої ради, про результати узгодження зазначається у плані розвитку; у разі, якщо очікується залучення недержавних коштів, до плану розвитку докладаються відповідні угоди з потенційними спонсорами], а також оцінку додаткової потреби в коштах, яка не може бути покрита з перелічених вище джерел
      • механізми моніторингу та звітування перспективними закладами охорони здоров'я про хід процесу розвитку та поліпшення послуг, що будуть надаватись в процесі розширення їх потужностей, перед іншими учасниками госпітального округу та населенням, що проживає у межах його території

Перспективні заклади охорони здоров'я госпітального округу - заклади охорони здоров'я, обрані рішенням учасників округу з метою поступового розвитку до рівня вимог щодо функціональних потужностей закладів вторинної/спеціалізованої медичної допомоги, встановлених Міністерством охорони здоров'я України.

Госпітальна рада щороку проводить аналіз виконання Плану розвитку та звітує про це відповідним радам, органу виконавчої влади, уповноваженому на виконання програми державного медичного страхування, а також жителям відповідних громад.

Джерелом фінансування розробленого госпітальним округом багаторічного плану розвитку можуть бути: місцеві бюджети територіальних громад, недержавні інвестиції, спонсорські та благодійні внески, кошти міжнародної допомоги та інші джерела, не заборонені законодавством України.

Nate Kitch, https://www.natekitch.com

Чому шість госпітальних округів для Сумської області - це не дуже розумне рішення?

Замість висновку.

1. Дискусія про кількість не була потрібна взагалі. Дискусію потрібно було розпочинати з базового рівня - інтересів громад про те, ЯК і З КИМ їм зручно було б об’єднувати зусилля в майбутньому для розробки Програм розвитку вторинної/спеціалізованої медицини. Принаймні, потрібно було провести відкриті консультації з містами, зацікавленими ОТГ, взагалі не брати до уваги інтереси народних депутатів.

2. Госпітальні округи потрібні для того, щоб стрес переходу на нову систему оплати за медичні послуги не був занадто жорстким і "вторинка" в більшості районів не лягла. Відтак, те що ми виконуємо в Сумській області із проектом 6 округів - скоріше за все в ряді районів до цього і призведе. Падіння буде болючим. Але політикам буде вже все одно. Парламентські вибори минуться і риторика про "політичний" дах для лікарень нікого не буде цікавити.

3. Від збільшення кількості госпітальних округів - більше грошей на сферу охорони здоров’я в Сумській області не стане. Їх буде рівно стільки, скільки лікарні зможуть надати якісних послуг громадянам і отримати від НСЗУ під це фінансування. Не більше, і не менше. Про обсяги будемо ще окремо говорити, а про рамкові вимоги до лікарень інтенсивного лікування I та II рівнів можна почитати тут.

4. Госпітальні округи жодним чином не пов’язані з проведенням адміністративно-територіальної реформи і не повинні збігатися в межах з новими укрупненими районами. Це паралельні процеси, кожен з яких має свою логіку. Госпітальний округ не є рівнем влади, він не є юридичною особою чи суб’єктом господарювання. Госпітальний округ – це інструмент співробітництва громад.

5. Чим менше госпітальних округів - тим краще. Весь процес їх моделювання потрібно було робити відповідно до Порядку створення госпітальних округів, затвердженому Кабінетом міністрів. Кількість госпітальних округів в області має відповідати практичним потребам і спроможності громад Сумської області. Створення потужної лікарні в кожному районі – це утопія і нераціональне витрачання коштів.

6. Не потрібно плутати межі виборчих округів з межами госпітальних округів. Це речі різного порядку. Навіть для осмислення. Якщо вже комусь хочеться "свій" госпітальний округ - то нехай він його сам і фінансує. 

7. Домовлятися буде важко всім. Але є райони, де зовсім все заходить у глухий кут. Наприклад, з майбутньою повноформатною Кролевецькою ОТГ ["один район-одна громада"] виходить потрійна "розтяжка". В 2017 році за кошти державного бюджету у сумі 320 млн. грн., була капітально відремонтована траса Кролевець-Шостка. Одним із аргументів необхідністю її ремонту було те, що в Шостці буде госпітальний центр, і справді на сьогодні багато хто з Кролевецької ОТГ лікується саме в Шостці. З іншого боку, Проект закону України про зміну меж районів Сумської області #9324 від 22.11.2018, схвалений попередньо Мінрегіоном України, відносить Кролевецьку ОТГ до укрупненого Конотопського району. А Розпорядження Кабінету міністрів Про затвердження переліку та складу госпітальних округів в Сумській області від 16 січня 2019 року #17-р відносить нинішній Кролевецький район до Глухівського госпітального округу. Мені буде дуже цікаво подивитися як Кролевецька міська рада затвердить програму, а потім статтю у своєму бюджеті про фінансування Глухівської районної лікарні. Це навіть звучить нереально. 

8. Цікава картинка складається по іншим областям. Можна просто зробити бенчмаркінг, протестити Сумську область у порівнянні з іншими регіонами. Отже, Хмельницька, Волинська, Луганська та Рівненька області - по 3 округи; Полтавська, Чернігівська, Тернопільська, Київська, Житомирська та Вінницька - по 4 округи; Запорізька, Дніпропетровська, Черкаська та Івано-Франківська області - по 5 округів; в Донецькій та Сумській - по 6 округів; в Одеській - 9 округів; у Львівській та Харківській - по 1 округу. 

9. Ще під час експертних дискусій початку 2017 року, коли ми тільки починали моделювати впровадження реформи охорони здоров'я в Сумській області, мені сподобалася ідея про створення 3 госпітальних округів  - Північного, Центрального та Південного в Сумській області, з центрами відповідно в Шостці, Конотопі та Сумах. Тепер же створено 6 округів, з них у 5 - лікарні інтенсивного лікування І рівня. Такий підхід не дає можливості для створення повноцінного багатопрофільного лікувального закладу. І це не сприятиме розвитку високоякісної спеціалізованої медичної допомоги [лікарня має бути ефективним підприємством], де висококваліфіковані медичні працівники надають медичні послуги високої якості, створені високотехнологічні можливості та умови для працівників і пацієнтів.

знімок екрана о 12.47.33

знімок екрана о 12.47.49

знімок екрана о 12.49.09

Сумський "Центр розвитку місцевого самоврядування", створений в рамках Програми "U-LEAD з Європою" та за підтримки Мінрегіону України готовий до подальшої відкритої публічної дискусії з усіма потенційними бенефеціарами реформи охорони здоров'я в Сумській області з метою пошуку якомога ефективніших і дієвих моделей майбутньої співпраці міст та об'єднаних територіальних громад у розвитку вторинної/спеціалізованої медичної допомоги.