Світлана Матвієнко. Лабораторія цінностей

Джерело: "Дзеркало тижня".

Уперше ми потисли одна одній руки торік у листопаді на акції "Хто замовив Катю Гандзюк?" під офісом президента.

Президент Зеленський тоді до народу не вийшов. І майже два місяці після роковин смерті Каті Гандзюк жодних активних дій у цій резонансній справі нова влада не проводила. Як виявилося, публічних. Оскільки 20 січня, буквально наступного дня після цього інтерв’ю зі Світланою Матвієнко, Генпрокуратура провела в Херсоні операцію із затримання банди, причетної до вбивства Каті Гандзюк.

Відбулися обшуки в імовірних замовників злочину — голови обласної ради Владислава Мангера, колишнього голови Херсонської ОДА Андрія Гордєєва та його заступника Євгена Рищука. Знову заарештували одного з організаторів злочину Ігоря Павловського. Синхронно в Болгарії було затримано другого організатора — Олексія Левіна, який перебував у міжнародному розшуку.

Однак, за словами Світлани Матвієнко, стверджувати, що нова влада почала ламати хребет корупційної правоохоронної Системи можна буде після того, як всі ці люди відповідатимуть перед судом. А також, коли розслідують і доведуть до суду справи про жорстокі напади на громадських активістів в Києві і регіонах. Їх в "Списку Гандзюк" ще 2018 року було — 55.

Катерина Гандзюк — випускниця Української школи політичних студій 2015 року. Світлана Матвієнко — директорка цієї Школи. А ще — керівниця Лабораторії законодавчих ініціатив, проєктом якої і є Школа. Спільнота з 500 випускників за майже п’ятнадцять років роботи Школи стали свого роду полем пошуку управлінців для органів виконавчої та законодавчої влади в Києві й регіонах.

Томи аналітичних звітів, рекомендацій та інших інтелектуальних продуктів для влади й громадських організацій, десятки навчальних інтерактивних проєктів для народних депутатів і чиновників, широка регіональна мережа організації в регіонах... Все це дозволяє говорити, що Матвієнко глибоко знає і третій сектор, і нову владу, і молоду опозицію. Тому що котрий рік миє золото, перебираючи тонни пустої породи.

Але на що переплавляється це "золото", потрапляючи у владні команди? Що робити з катастрофічним падінням рівня компетентності в країні? Чому наше громадянське суспільство оживає в період майданів і революцій, а після — всихає до трьох відсотків стабільно працюючих ГО? Чи збережеться цей острівець громадянської активності в Україні, коли раптом умовний Трамп і Сорос відмовлять нам у фінансуванні? Чи готові самі українці матеріально підтримувати організації, котрі займаються професійною громадською діяльністю?

Відповіді на ці та інші запитання — в інтерв’ю зі Світланою Матвієнко.