#Realpolitik. Освіта на карантині. Чи адаптувалася сумська школа до нових умов?

Дистанційне навчання, запроваджене через карантин, показало прогалини в системі нашої освіти. Вчителі не мають навичок проведення онлайн-уроків, а діти - мотивації до продовження навчання.


Сергій Дятленко, експерт з питань освітньої реформи в Україні, проаналізував досвід навчання дітей в умовах карантину та дав рекомендації дітям, батькам, педагогам і керівникам громад у Сумській області, до яких умов потрібно готуватися всім з 1 вересня 2020 року.

Офіс освітнього омбудсмена нещодавно провів онлайн-опитування, у якому взяли участь більше восьми тисяч батьків школярів із різних регіонів України. Результати засвідчили, що 85 відсотків дітей продовжили навчання під час карантину. Ще 14 відсотків, за цими даними, навчаються зараз не в повному обсязі, а один відсоток - узагалі припинив навчання.

За даними опитування, найпопулярнішими платформами для дистанційного навчання є Google Classroom, Zoom, YouTube та Skype. Найпопулярнішим менеджером, яким для дистанційної освіти користуються 94 відсотки опитаних, є Viber.

В Офісі освітнього омбудсмена додають, що батьки скаржаться на використання різних способів комунікації, що часто призводить до плутанини з виконанням завдань. "Вчитель із зарубіжної літератури дає завдання у Viber, а вимагає присилати відповіді на електронну пошту, вчитель хімії проводить уроки в Zoom, історію дивимось в YouTube, англійську в Google Classroom. І так кожен день. Це різноманіття настільки втомлює і дитину, і нас, батьків", - скаржиться Альбіна Осьмак, мама восьмикласника однієї з київських шкіл. Вона переконана, що МОН мало б обрати одну програму для дистанційного навчання.

Однак у міністерстві наголошують, що це неможливо, адже школи незалежні і можуть обирати свою модель навчання на карантині. "У нас 15 тисяч шкіл, і у них різні технічні можливості. У нас передбачена автономія школи і вчителя. І вчитель обирає ті інструменти, які найбільше підходять йому", - сказала в інтерв'ю DW виконуюча обов'язки міністерки освіти і науки України Любомира Мандзій.

Психологи відзначають, що деяким учням бракує мотивації для навчання в умовах карантину, адже українська система освіти не формує у школярів вміння вчитися самостійно. За даними Офісу освітнього омбудсмена, на карантині діти часто відчувають напругу через боязнь припуститися помилки та тиску з боку вчителя, відзначають надмірне навантаження, нестачу спілкування із вчителями та ровесниками. А дехто взагалі не сприймає дистанційне навчання, розцінюючи карантин як додаткові канікули.

Це програма про реформи і необхідність змін в цій країні.

В дискусіях я створюю проекцію того суспільства, яке буде в Україні після завершення війни.

Формат - мінімалістичний. У глядача виникає ефект присутності за столом: нічого зайвого,  проста і зрозуміла манера спілкування без пафосу і зайвої патетики.

Концептуально – це журналістика пояснень, що дозволяє робити складні теми більш доступними, подаючи необхідний контекст в зручній і швидкій для сприйняття формі.

Ми на каналі не пропонуємо ані театралізованого дійства, ані політичних розбірок.

Моя мета скромна — шукати й, якщо вдасться, знаходити відповіді на актуальні та гострі питання.

Проте програма може стати важливим майданчиком для тем, про які звикли мовчати, за умови, якщо самі глядачі захочуть на ці теми реагувати.