ХОРУЖЕНКО. proСуми

ХОРУЖЕНКО. proСуми

Місто Суми – одне з найкращих міст в Україні. І точно найкраще місто у світі - для тих, хто тут народився і для тих, хто приїхав сюди пізніше, але полюбив його. І найголовніше – хто пов’язує з містом своє майбутнє.

Основна проблема Сум, що містом останні роки управляють без розуміння куди потрібно рухатися, без любові до нього, без правил і совісті, витрачаючи величезні бюджетні кошти і нічого при цьому не створюючи. Сумчани це бачать, і здається втратили  вже віру, що може бути інакше. Я хочу, щоб місто жило спокійним і розміреним життям, при цьому тут будувалася сучасна інфраструктура.

Тому, в рамках телевізійного проекту ХОРУЖЕНКО. proСуми на телеканалі СТС у Сумах під час місцевих виборів-2020 р., я буду відверто говорити про  те, скільки місто втратило за останні п'ять років. Чому на все, що відбувається у Сумах, потрібно дивитися як на естетичну категорію. І чому в голові у нинішнього мера Сум порушені причинно-наслідкові зв'язки. 

logo prosumy

#1. Просто. Отпусти. Веревку

Система, яку мер Олександр Лисенко вибудував у Сумах, повністю себе вичерпала. Він ще намагається аналізувати і реагувати, але вже фізично не може. Їх потрібно викинути на смітник історії. В політичному і моральному сенсах значення цього слова. Він став токсичним для думаючих сумчан. Він не вписується не те, що в майбутній формат розвитку Сум, а навіть в теперішньому йому важко себе знайти. Йому самому вже тут не комфортно. Він не відповідає часу, не відповідає запитам сумчан. Він не може нічого запропонувати сумчанам. Це не історія про лідерство. Це історія про політичний тест-драйв і пробнічек себе як політика.

Останні кілька місяців він намагався знайти своє місце між падаючими рейтингами Президента Володимира Зеленського, його політичною партією Слуга народу і власною новою реальністю.

Мені він більше нагадує Вінні-пуха, який на віджатому у П'ятачка шаріку полетів на халяву поласувати медком. Вже там, біля бджіл, трапилася криза. Лапи рефлекторно затиснули мотузку. І йому тепер потрібен або психоаналітик, або баретта. Хоча, для чого П'ятачку стріляти, якщо результат все одно буде один і той же? Краще поговорити про смисли і істинні бажання нашого героя.

Наприклад. Мер на зустрічах з сумчанами почав виясняти від якої партії йому краще йти на вибори міського голови?

Типу все одно зараз "закриті списки", без партій ніяк, але вам містяни яка різниця? Обирайте мене в результаті закритого міжпартійного кастінгу. А це вообще круто. Давайте ми Вам купимо машину по закритому списку. Як? Ну, проста технологія. Ви даєте нам сто тисяч доларів, а ми Вам підберемо що-небудь в діапазоні від запорожця зі смітника до ламборгіні діабло.

Ви скажете — ви шо, оху#ли?

Нє, ну а Ви не оху#ли?

Себе продаєте на виборах так само, за тим же принципом.

Інший приклад. Як управлінець під час карантину він демонстрував повну бездарність.

Йому реально нічого було сказати. Був пафос. Говорив багато, але незрозуміло. Пізніше виявилося, що це був достроковий старт виборчої кампанії.

Вірус звичайно страшний, але це ж не значить, що ми повинні обісраться, і обнявшись в паніці чекати кінця світу.

Коли я критикую мера Лисенка, то маю на увазі наступне.

Ми не можемо дозволити в цій ситуації інфантилізм і маразм. Всі дії повинні бути адекватними викликам. Який сенс не пускати людей в лісопаркові зони, якщо люди сидять вдома, йдуть в супермаркети, де 100% лазять хворі.

Людям потрібно не забороняти, а допомагати. Вчити мити руки, не чіпати обличчя, берегти очі. Роздавати безкоштовно маски, якщо потрібно – інші засоби гігієни і захисту. А не пресувати людей.

Медицина надзвичайно сакралізована у нашій свідомості. Навчити міняти карбюратор у маршрутці можна навіть мавпу, а калдувати в білому халаті потрібно вчитися сім років. Так думають наші люди. І Лисенко як політик це використовує.

Це дозволяє маніпулювати халатом як завгодно, практично як рясою. І люди будуть вірити, тому що лікарі працюють зі святинями - нашими організмами.

Лисенко випадково потрапив на цю посаду

Найбільшою проблемою для нас є те, що він ніколи не розумів наслідків своїх дій. У нього відсутній причинно-наслідковий зв’язок. За ці рокі він скористався настроями людей, збагатив своє оточення, але не змінив міську інфраструктуру.

Він багато що говорив, але нічого не зміг дати місту. І своєю бездіяльністю наносив шкоду. У нього було шість років, щоб навчитися. Значить вже ніколи і не навчиться.

І чим довше він буде на посаді мера, тим більше шкоди він принесе сумській громаді.

У нього з самого початку і до сьогодні є абсолютний вакуум цінностей. Лисенко представник цікавого покоління у сумській політиці. Виходець з непрозорого транспортного бізнесу, з прогалинами в біографії, є свої скелети у шафі, про які намагається не говорити. Від початку своєї кар’єри він звик, що його ведуть, вчасно підставляють плече і забезпечують політичний дах.

Його вплив і рейтинг залежав і буде залежати від рейтингу Юлії Тимошенко. Це такий герой з минулого, але образи політики тих часів здається застрягли у ньому навічно.

Астенічна натура, швидко втомлюється, не любить перенапружуватися, контакт з людьми сприймає як вимушений крок. Але постійно до них апелює. До інтересів людей.

Постійно потрапляв в залежність - емоційну та інтелектуальну від сильніших за нього.

Як правило мери харизматичні люди. А в Лисенка харизма відсутня повністю. Як і лідерські якості. Немає жодних проявів самостійності. Його яскрава риса – це відсутність яскравості.

Олександр Лисенко підходить на героя серіалу, або розважального реаліті-шоу.

Як і в серіалі актор читає ролі, так і тут – з боку здається, що йому писали серйозний сценарій, але він його неуважно читав. У нього чітко видна планка, вище якої перестрибнути він фізично не може.

Це – як різниця між гарним, добротним, дорогим фільмом, який з часом стає класикою і ти його дивишся ще раз і ще раз, і нудним серіалом, де герої мучають себе і глядача, постійно затягуючи безвихідь.

Я знаю кілька добротних серіалів. Peaky blinders. Zero Zero Zero. House of Cards. Fauda.

Наші хотіли зняти теж щось типу "Шерлок Лисенко і Доктор Войтенко", а вийшло типу "Самые разыскиваемые преступники".

Давайте вже додивимось останній сезон, незважаючи на примітивну гру акторів. А тоді дамо шанс нормальному кінематографу.  

#2. Бездіяльність як основна "скрепа" мера Лисенка

Сьогодні поговоримо про одну важливу, але недооцінену і проігноровану мером Сум Олександром Лисенком реформу – децентралізацію, яка здійснювалася в Сумській області з 2016 року по середину 2020 року.

Досвід управління містом Суми мером Олександром Лисенком свідчить, що якщо ти хочеш робити реформи, ти повинен розуміти причинно-наслідкові зв’язки. Що від твоєї певної активності в точці А пізніше наступлять позитивні зміни в точці В.

Мені важко без емоцій говорити на цю тему, тому що як експерт і майбутній кандидат на посаду мера цього міста, я повинен бути одночасно телескопом і мікроскопом. Не можу просто стояти над цугцвангом в білому комбінезоні і проводити лабораторні досліди. Через присутність на багатьох майданчиках в Україні  – я  можу бачити панораму політики і реформ на багато років вперед. А завдяки особистій участі в процесі створення громад у Сумській області - її фрагменти.

Тому, емоцій буде сьогодні багато. Навіть в Стратегії розвитку міста Суми-2030 від грудня 2019 року немає жодної згадки про новий формат Сумської міської ОТГ, яка могла б бути створена, якби не боязнь особисто мера.

Темп реформи децентралізації показав, що він вже не встигав реагувати на урядові ініціативи. А ми пропонували тоді фактично перезавантажити міську громаду, зробити її зовсім новою, більш конкурентною.

В новому адміністративно-територіальному устрою передбачалося створення нової міської громади міста Суми, до якої приєднаються Бездрицька ОТГ, Верхньосироватська та Нижньосироватська ОТГ, які були створені в рамках добровільності, проте як окремі суб'єкти місцевого самоврядування мають сьогодні дуже обмежені ресурси.

Також в межі міста варто було включити території нинішніх Стецьківської, Битицької та Великочернеччинської сільських рад, які потенційно входять в міську громаду згідно чинного Перспективного плану, схваленого Урядом у травні 2018 року.

Косівщинську сільську раду Сумська обласна державна адміністрація взимку 2020 року віднесла до Степанівської ОТГ Сумського району. Я завжди був проти такої ідеї категорично. Це вже давно інфраструктурно територія міста.

Сумська ОДА створила Садівську сільську ОТГ із залишків сільських громад Сумського району. Хоча села Шпилівка, Низи, і навіть Сула, Терешківка, Великі Вільми і Сад повинні були увійти у велику Сумську міську громаду.

Це був би ідеальний формат для майбутнього розвитку територіальної громади міста Суми. Непроста для обговорення і прийняття рішення, але цілком реальна модель.

Про саму реформу Олександр Лисенко говорив: у нас тепер багато достатньо територій для розвитку – Стецьківка, Бітиця, Чернеччина. Але громада – це не території, це люди. Бездіяльність має свою ціну. А бездіяльність мера Лисенка має наслідком нестворення великої Сумської міської громади.

Тепер нам важко буде конкурувати з подібними містами-обласними центрами як Полтава, Івано-Франківськ, Луцьк, Рівне.

Коли громада в якості експерименту віддала штурвал літака під назвою Суми людині, яка ніколи не літала, а в літаку ще проблеми з двигуном, та і з пасажирами всередині, не професійному пілоту, а простій людині, - цього недостатньо.

Щоб комунікувати з людьми і переконувати сільські громади приєднатися до Сум, потрібно бути лідером і трохи харизматичним чоловіком.

Як правило мери харизматичні люди. А в Лисенка харизма відсутня повністю. Як і лідерські якості. Немає жодних проявів самостійності. Його яскрава риса – це відсутність яскравості.

Під час реформ включав активний режим людини-невидимки. Але є і сильні сторони його загадкової душі. Він розуміє, що чесність абсолютно неприйнятна річ в політиці. Він за визначенням ніколи не ставить себе в ситуацію, де повинен емоційно реагувати. Провокувати його неможливо, його не пробивають навіть жорсткі наїзди опонентів. Принаймні, видимих ознак цього немає. Можливо, це через психологічну підготовку. Можливо через відсутність причинно-наслідкових зв’язків, про які я вже говорив.

Тепер прийшов час збирати каміння. Розкидували Ви, Олександр Миколайович, його довго, багато і далеко.

Тому що політичну відповідальність за нестворення Сумської міської ОТГ повинна понести одна людина, яка своєю бездіяльністю зробила більше, ніж сюди зайшла б диверсійна ворожа група. Тепер коли все втрачено, великої Сумської міської громади не буде, - запитуйте його про це! Чому він заблокував розвиток міста на десятиліття? Чому не створив одну велику громаду, навіть коли це було реально, і Уряд з Парламентом готові були підтримати ініціативи міста? Чому був проти розширення міста, в той час як інші боролися за приєднання навіть дрібних сільських територій?

P.S. На цьому тижні його офіс активно поширює казкові результати соціологічних опитувань, де він виграє у Сумах вже в першому турі. Я би тут нагадав йому слова екс-мера Нью-Йорку Майкла Блумберга: Мене обирали не для того, щоб я гарно виглядав в опитуваннях громадської думки. Мене обирали для того, щоб я гарно робив свою справу. Справжня соціологія показує, що у нього 68% - негативного рейтингу, і тільки 22% - підтримують його дії на посаді мера. З таким акти-рейтингом на вибори не ходять. Це анти рекорд серед всіх міських голів обласних центрів України.

Як говорила колись класик: В Україні є намолені церкви, набухані бари. А є наголосовані політики.

Які ніби обросли вже безальтернативністю. Яка штучно кимось насаджується в медіа і серед людей.

Тому, не панікуємо, тримаємо стрій. Суми – одне з найкращих міст в Україні. І точно – найкраще місто у світі. Давайте не втратимо шанс для розвитку міста ще на п’ять років.

#3. Я не хочу, щоб ми ще раз голосували по приколу

Сьогодні поговоримо про скрепу сумчан, за яку мені найбільше соромно – про нашу електоральну безвідповідальність і її реальну ціну для всіх нас. Я не хочу, щоб ми ще раз голосували поприколу.

Тому що оце все:

- А давайте оберемо Лисенка, а давайте Зеленського, а давайте Діму Білана, а чо, прикольно!?))

- А давайте оберемо мером кота?

Наша електоральна безвідповідальність і постійний пошук нового обличчя, бажання перекласти на когось відповідальність за розвиток свого міста, може ще раз зіграти з нами злий жарт. Коли почнеться завал, - втечемо і скажемо, що ми нічого не знали. Оці практики вибору поприколу менеджера, який управляє вашим життям (ви ж так не одружуєтеся по приколу), - давайте цього разу порушимо традицію!

Я розумію, що ви не всі зі мною згодні. І що всі хочуть Ісуса в мери Сум.

Але оберуть не Ісуса, а хард-версію іуди. Якщо ви і далі не будете думати. Шукайте енергетику нових людей, які люблять місто і будуть на нього працювати.

Кожен сумчанин хоче мати якісну медицину, гідну освіту для дітей, щоб з крану текла нормальна питна вода. Наші машини мають їздити по рівних дорогах. Це все залежить не від президента, не від уряду, не від парламенту. 

У нас є бюджет – це відновлювальний ресурс. І у нас є земля, парки, річки, озера – невідновлювальний ресурс. Чомусь ніхто не бере і не віддає свій сімейний бюджет в управління чужим людям? Навіть на думку таке не спадало, правда? 

А тут ми віддаємо своє майбутнє і навіть не хочемо за нього поборотися. Так от ті, кого обирають, мають напрацювати стратегію, як ми будемо розвиватися, маючи свій ресурс і потенціал.

Типові відмазки сумчан для того, щоб не цікавитися політикою:

  • у мене немає часу, хай Лисенко сам розбирається
  • мені потрібно працювати для своєї родини
  • я не маю компетенцій й достатнього досвіду, не пробитися туди
  • це не для моїх нервів, здоров’я уже не те, шкода втрачених років

Так от, якщо чесні і порядні люди прикриються такими візмазками і не візьмуться за місцеве самоврядування, то в місцеві ради підуть ті, хто хоче нажитися на нашому бюджеті і за рахунок наших лісів, парків, річок, землі й комунального майна.

Як наслідок – ті, хто казав, що у "нього немає часу", будуть шукати в інших містах (а то і країнах) якісну медицину і освіту, витратять значно більше свого власного часу і сімейного бюджету. Ті, хто казали, що їм треба працювати для своєї родини задля її кращого майбутнього, змушені будуть працювати ще більше, бо з їхньої кишені почнуть красти те, що їм належить і так. 

Хочете приклади?

Будь-ласка.

Візьміть і порівняйте ЩО за каденцію побудував у Сумах мер Олександр Лисенко у сфері освіти чи охорони здоров’я? Нову школу, чи можливо запровадив нові цифрові методики, ну хоч би заборонив побори з батьків? Чи є прорив у медицині? Як місто підготувалося до другого етапу медичної реформи? Є проектно-кошторисні документи на перебудову наших провідних лікарень?

І ЩО за каденцію зробив, наприклад, міський голова Тростянця Юрій Бова у своїй громаді.

І Ви відчуєте різницю у стилі проектів, цінах за виконані роботи, бачення мерів для чого вони це роблять, і так далі.

Ніцше говорив, що на життя потрібно дивитися як на естетичну категорію. Інакше - воно нестерпне. І коли ти дивишся на життя під кутом естетики - цей приціл збити неможливо. Коли я роблю якісь логічні висновки, намагаюсь обмірковувати, - я можу помилитися. Але коли я все аналізую в цій парадигмі - я ще не помилявся ніколи. Все що потворне - воно потворне. Все, що робила команда Лисенка - це пошлість. Сіра плитка. Якісь довгобуди. Маршрутки - це взагалі еманація світового зла. Цей приціл збити неможливо.

І коли я чую від сумчан різні пропозиції, що потрібно зробити з мером Лисенком за те, що він зробив наприклад, з Театральною площею – від дефенестрації, до звільнення з посади з піджопником і випалювання на лобі клейма "П.О.Ц", - я хочу розставити крапки над "і".

Ваші аргументи: "ми його наймали на роботу, тому він повинен...", "не платити зарплату і разстріляти к єбе..ей матері..." Так ось. Давайте узгодимо терміни і поняття. Мер не являється найманим працівником, тому шо у нього немає конкретного роботодавця і трудової угоди. А в умовах таємного голосування, у нього немає навіть колективного наймача. Тому що голосував ти, Анонімус, за Дмитра Сергійовича, чи Геннадія Михайловича, а вирішення своїх проблем вимагаєш від Олександра Миколайовича, проти якого ти голосував.

Нє? А доведи!

Мер - не є найманим працівником, а вашим делегатом!

А як це працює у випадку з мером Сум Лисенком – давайте продемонструю по аналогії!

На виборах як акціонери цієї громади ми делегуємо кожен свою частинку влади і свободи меру, а він вже як наш делегат управляє громадою. Ніби все просто. Питання в тому як він до цього ставиться. А тут все набагато цікавіше. Щоб було зрозуміліше, наведу аналогію.

Ви групою вирішили ввечері випити. Зібралися, скинулися і відправили одного з ваших за горілкою. А він не повернувся. Ну, в смислі повернувся, але післязавтра, і з перегаром. І без горілки. І без ваших грошей.

Тому що він пішов в найближчий магазин, але там не було. Прийшлося йти через гори, ріки, водоспади. Потім справа на нього напали фашисти, зліва – менти, попереду зустрів вовків, а позаду міст підірвав Володимир Войтенко. Горілку у нього забрали.

І які у вас до нього можуть бути претензії. Ви чесно віддали йому свої гроші, він їх не крав. Ви солідарно домовилися без трудової угоди попросити людину принести вам горілку. Він прийшов через півтори доби, з нього немає спросу.

Таж ситуація і з мером управлінням містом Олександром Лисенком. Ми солідарно домовилися, що він буде нормально управляти громадою. Оформили це через присягу міського голови. І він в кінці каденції прийшов без грошей, нормальної інфраструктури, нічого не пам’ятає що було ці роки, і нічим вам не зобов’язаний.

Резюме. Ми як громада не є роботодавцем для міського голови. Коли ви вже його обрали – він може робити все, що захоче. І не несе при цьому відповідальності. Ви не можете його звільнити, розстріляти, дефенестрірувати. Йдучи на вибори, дивіться що за людина, що вона вже зробила, яка у неї репутація. Коли ви керуєтеся просто своїми фантазіями, то вийде історія з мером Лисенком – пробнічек недополітика і збагачення його корупційної дрімтім, невдалі експерименти з інфраструктурою міста.  

#4. Мер Сум Лисенко за каденцію "освоїв" 4 млрд. грн. І нічого не збудував

Поведінка мера Сум Олександра Лисенка перед місцевими виборами-2020 схожа на поведінку екс-президента Петра Порошенка у 2019 році між 1 та 2 туром президентських виборів. Гіперактивність, правильні слова, непогана динаміка, жорстка риторика і обіцянки не призначати більше негідників. Було яскраво. Але запізно. Потрібо було працювати всю каденцію. Життя несправедливе і дуже швидкоплинне.

Так і в діючого ще на сьогодні мера Сум Олександра Лисенка. Але у нього ще жорсткіше. Він схожий на курку, якій відрубали голову. Тіло ще кудись біжить, лапки дергаються, якісь рішення приймаються, але це все неважливо. Вже давно все ясно.

Давайте поговоримо про так звані інфраструктурні проекти команди Лисенка, якими вони пробують вихвалятися.

Спочатку шокуюча для Вас всіх цифра: за п’ять років (2015-2020) від часу запуску фінансової децентралізації в Україні на різних проектах у місті Суми вони розпиляли близько 4 млрд гривень. бюджету розвитку.

Першим прикладом для аналізу, який я хочу зробити, є приміщення колишнього МЦ "Романтика". В історію вона увійде як пам’ятка корупції дрімтім Олександра Лисенка.

Будете сміятися, але вони до сих пір не знають, що там буде розміщуватися. Були різні варіанти: дитячі гуртки, танцпол, РАГС, музей, і навіть центр боксу. Ви запитаєте: Чому у Сумах не доведений до нормального стану жоден об’єкт? Чому нічого показати як досягнення міської влади за 6 років? Тому що для них в цій каденції головним був процес відпрацювання підряду, а не функціональне призначення будівлі, чи іншого проекту.

Повна реконструкція МЦ "Романтика" в сухому залишку і в 2000-их рр., і зараз оцінювалася приблизно у $ 2 млн. На початку 2000-их рр. - 16-17 млн. грн., зараз 50-60 млн. грн. Але у міста Суми тоді просто не було таких ресурсів у бюджеті розвитку. Поки не розпочалася фінансова децентралізація.

Місяць тому стало відомо, що мер Лисенко вливає в Романтику ще 17 млн. гривень на те, щоб привести до ладу навколишню територію.

Всі в розрахунках чомусь завжди забувають про 176 нових свай, забитих під фундаменти "Романтики " на глибину 15 метрів кожна – загальна сума "робіт" - 10,5 млн. грн.

Не залитих, не забурених, а саме забитих!

На глибину 15 метрів! У підвальному приміщенні!

На початок вересня сума вкладених в реконструкцію склала близько 58 млн. грн.

Площа ремонту складає десь біля  2,5 тис. кв.м., з яких 60% танцпол на другому поверсі [приблизно 50 x 30 м]. Це просто якась космічна сума виходить - $ 680/м2 за ремонт. За словами директора сумського ТРЦ "Мануфактура " Володимира Лободіна, вони відмовилися будувати у Сумах комплекс Спортлайф за ціною $830 нового будівництва під ключ з басейнами, з дорогим ремонтом, з дуже дорогою інженерією, і системою вентиляції з рекуперацією. Так це все повинно було будуватися з нуля на чистому майданчику за ТРЦ "Мануфактура."

Що тут скажеш, мабуть директор ТОВ "Топаз" Микола Сіроштан як генпідрядник всіх ремонтних робіт, робить воістину золоті ремонти.

Хоча, більш ймовірно, компанія ТОВ Топаз виконує роль пральної машини. Вона ж будує нові "прокурорські" будинки в 12-ому мікрорайоні міста Суми.

Ну, із 17 млн. на "благоустрій" скверу і т.п. пральна машинка зможе намити десь половину.

Загалом грубо: 58 млн. + 17 млн. = 75 млн.. Намиють в пральній машинці: 26 млн. + 8 млн. = 34 млн.

Всі ці роки Романтика була підключена до електромереж від КНС-1а. І підрядник ТОВ "Топаз" всі три роки брав електроенергію звідти. Все це ми оплатили зі своїх коштів як споживачі води! І взагалі з електрикою там незрозуміла ситуація. Чи взяли вони нові ТУ в Сумиобленерго? Як підключили? Поклали новий кабель чи дряхлий старий?  Що з трансформаторною підстанцією, до речі? Це все важливо в даному проекті.

Що з ними робити за все це? Можна пошукати і прочитати у Святому Писанні, що там старці пропонують?))  Можно в українському Карному кодексі. І обов’язково сходіть на вибори 25 жовтня, щоб більше не дати їм жодного шансу. У нас же не по Кодексу голосують, а емоціями.

Наберусь сміливості і дам ще одну пораду: якщо добудувати там вертолітний майданчик, - "Романтика" остаточно набере гармонійних форм досконалості квадрату Малевича чи кола Джотто.

Немає у світі досконалості. І це в принципі уся мораль, яку можна витягнути з цієї історії.

Який вихід можна знайти з цієї ситуації? Що пропоную я?

Одним із пунктів моєї передвиборчої програми "12 амбіцій для міста Суми" є створення у Сумах Центру сучасного мистецтва (Contemporary Art Centre). Місто Суми вже частково забрендоване як батьківщина світового футуризму у мистецтві, з окремою історичною роллю Давида Бурлюка, і це можна використати як стартову концепцію, що запустити цей справді унікальний проект.

І формат цієї будівлі якраз ідеально підходить під локацію, де може домінувати світ сучасного мистецтва. В сучасному мистецтві мистецтвом може бути все. Сучасне мистецтво продукує нові способи споживання відомих речей. Нам це підходить))

Центр сучасного мистецтва суттєво змінить сприйняття Сум за досить короткий період. Він стане родзинкою як для внутрішньо міського креативного життя, так і притягуватиме у місто унікальних людей, їх ідеї, творіння, можливості, а зрештою і розвиток всіх сумчан.

Яким би я бачив Сумський муніципальний Центр сучасного мистецтва?

  1. Тут повинно бути мінімум роботи та виробництва. Важлива ідея, а не виробництво предметів, які допоможуть її реалізувати. Потрібно брати готові об’єкти. Поменше фізичної доданої цінності
  2. Акцент робити на реальності. Брати ідеї з реального повсякденного життя. Сучасне мистецтво – це не ілюзорний, вигаданий світ. Це – реальність.
  3. Через перформанс і виставки підривати усі смисли, які існують в суспільстві. Робити провокації, яка вводитимуть глядача у ступор, проте демонструватимуть, що і таке може бути.
  4. В цьому Центрі не буде нічого святого, він не буде мати художніх перепон. У цьому його креатив, цінність для громади, і наша точка розвитку.
  5. Центр сучасного мистецтва привчить сумчан як через мистецтво і перформанс потрапляти у хаос невизначеності, і тренуватиме як з нього вибиратися.

Суми – одне з найкращих міст в Україні. І точно – найкраще місто у світі. Давайте його цінити і мріяти, планувати краще майбутнє для себе і наших дітей. І пам’ятайте, що кожен день на посаді мера Сум Олександра Лисенка буде призводити до економічних, інфраструктурних та системних криз. Їхня команда зараз активізувалася перед виборами, як не в себе.

Дуже хочуть залишитися в тих кабінетах ще на п’ять років. На це неприємно дивитися, як вони випрошують сумчан їх знову полюбити.

Але Ви ж знаєте, що в житті є три види сексу – по любові, за гроші і благодійний. Були мери, які пропонували секс по любові. Але любов пройшла. Були кандидати, щоб за гроші, але гроші спижжені. А благодійним сексом [який їм зараз пропонує Лисенко] сумчани не займаються принципово. На жалість тут не надавиш. Так ось, дорогі сумчани, секс по любові найкращий варіант. Можна за гроші. Можна. Але благодійним сексом  із цим блаженним? Він же сам не розуміє, у що вляпався.

#5. Лисенко витратив на плитку 1,5 млрд. гривень. Ціни завищені як мінімум втричі

"#команда_Лисенка" однією рукою краде, іншою – випрошує у сумчан, щоб за них знову проголосували. Це такий новий сумський тренд. Поводитись морально на публіку, і одночасно красти на міському бюджеті. Вони це визнають як взаємоприйнятний компроміс.

Для прелюдії давайте традиційно аналогію. У кожної влади, у кожного мера є свій "термін придатності". Як і в будь-якого продукту є свій термін для споживання. І чим більший строк придатності, тим більш ненатуральним способом приготовлений продукт.

Ви коли-небудь бачили як скисає пастеризоване і насичена консервантами молоко? Якщо ви дочекалися ті 90 днів, які вказані на пляшці, вас чекатиме не зовсім апетитна картина. Зовсім інакше скисає молоко натуральне. Воно перетворюється в простоквашу. Із неї можна приготувати кефір, ряжанку, йогурт або творог. А скисле молоко зі строком придатності в третину року – це зловонний шматко пластика, дивлячись на який ти замислюєшся що ж ти насправді пив, коли купував цей "прекрасний" продукт?

Щоб подовжити собі "строк придатності" ще на п’ять років міський голова Сум Олександр Лисенко спробував знищити "корисні бактерії" чесного процесу будівництва і реконструкції об’єктів у місті, наситивши медіа "консервантами" своїх замовних медіа-матеріалів, витравлював "мікроорганізми" сильної критики своєї команди, заздалегідь домовившись з усіма потенційними опонентами, щоб ті зіграли йому у піддавки.  

Але рано чи пізно настає той час, коли в таких людей починаються проблеми: цю владу більше ніхто не хоче "їсти".

Олександр Лисенко став токсично-шкідливим, і не відповідає ні викликам часу, ні історичним реаліям, ні очікуванням сумчан. Благо сумчани за останні два десятиліття випрацювали імунітет на такі безальтернативності, і дуже легко уміють змінювати собі лідерів.

Хоча у цій історії у нього міг би бути щасливий кінець. Вийти і сказати: "Вибачте. Я не справився і не знаю що робити. Дуже важко ось так набути політичних компетенцій і залізні яйця політичною волі. Але я намагався і робив, все що міг. Який третій строк? Мені і двох досить! Якщо мера з мене не вийшло, повертаюсь в перевізники, буду займатися тим, в чому розуміюсь".

І це був би достойний для нього фінал.

Сьогодні поговоримо про сакральні, священні речі для цієї команди, - ремонти так званих "євродворів" і укладення тротуарної плитки де тільки можна.

Історія з євродворами почалася ще у 2012-2013 рр., за часів екс-мера Геннадія Мінаєва, коли перший такий експеримент вирішено було провести в кінці вул. Прокофьва, в останній коробці. Тоді КП "Водоканал" замінило там труби водопостачання і водовідведення, ТОВ "Сумитеплоенерго" замінило ЦТП і труби у дворі, КП "Сумижитло" зробили ремонти у під’їздах, жителі здається ініціювали збір коштів за заміну одного ліфта у будинку. Грошей тоді у бюджеті було небагато, експеримент затягнувся, але історія "євродворів" у Сумах в сучасній історії міста починається саме звідти.

Вже після того як міським головою Сум обрали Олександра Лисенка, люди почали падати в ноги Володимиру Шилову, депутату Сумської міської ради по тому округу, і просити зробити ремонти і в їхній будинках. І от на цьому етапі "#команда_Лисенка" зрозуміла, що це може стати їхньою політичною "фішкою".

У 2014-2015 рр. було відремонтовано 5-6 дворів. Саме тоді ми дізналися про прямий зв'язок УКС Сумської міської ради і компаній ТОВ "Зеніт-Брук", ТОВ "Брук-Буд". Спочатку вони справді робили ціноутворення відносно чесним, на заводі "КРЗ" плитка виготовлялася на краденій електроенергії, на піску невідомого походження, а на обладнанні працювали некваліфіковані працівники (назвемо цих людей так).

У бюджеті міста Суми в 2015 році для "Зеніт-Брук" було передбачено 14,99 млн грн. на ремонт 18 внутрішньо квартальних доріг (всього планувалося витратити на ці потреби 25 млн грн.). При чому, для "Зеніт-Брук" сума ремонту жодної з доріг не перевищувала 999 тис грн., відповідно відкриті торги не проводилися.

Засновником  "Зеніт-Брук" разом з дружиною Ларисою Сисоєвою є Олексій Сисоєв, який очолює підприємство. Сисоєв також є власником ПП КФ "Консалтинг", ТОВ "Виробнича база Цукровик" та співвласником обслуговуючого кооперативу "Аграрник 2011".

А в 2016 році була створена система освоєння бюджетних коштів у глобальних масштабах в тих обємах, в яких вона функціонує сьогодні. До вже готової команди Володимира Шилова приєднуються сам міський голова Олександр Лисенко і його перший заст. Володимир Войтенко. Загальний об’єм запланованих робіт відтепер виводиться на три потоки. Поділили об’єми замість того, щоб дискутувати над поділом після отримання доходу. Цю монополію колись випадково порушив ТОВ "Роад Констракш", вигравши тендер на укладання понад 1000 кв.м. на вул. Петропавлівській, але їх після цього швидко витіснили з ринку. Їхня ціна виявилася занадто ринковою і показувала скільки реально коштують такі роботи – вдвічі менше, ніж робилося до того (730 грн./м2). Більша вони нічого не вигравали по замощуванню сумських вулиць.

Логічне запитання: Як крадуть кошти сумських платників податків? Візьмемо для прикладу маленький сумський дворик.

Суми, Іллінська 35 – Капітальний ремонт прибудинкової території в районі житлового будинку №35 по вул. Іллінська:

Всього: 845 639,00 грн.

Проектування і авторський нагляд роблять свої компанії. І ніхто ніколи не відслідковував об’єми зданих в експлуатацію робіт (встановлення бордюрного каменю, квадратура плитки).

Ціна на укладку 1 м.кв. у 2016 році – складала в межах 300 грн., і це було адекватно виконаним роботам.

У 2017 році – ціни виросли до 500 грн., а потім стрімко зростали.

У 2018 році – 1 150 грн. - 1 750 грн. за м.кв.

У 2019 році – понад 2 500 грн. за м.кв.

І при цьому в 2018-2019 рр. ціни на всі роботи були завищені втричі!

І до того ж, говорять (але інформація потребує додаткової перевірки, що бухгалтерія УКС за кілька років згоріла, а за останній рік всі документи вилучені прокуратурою). Умовному ДБР, якби той і захотів провести розслідування, зробити це було б надзвичайно довго і затратно.

Схема проста і нахабна. За ці роки вони таким чином освоїли 1,5 млрд. гривень на укладку плитки. Задекларували виконані роботи у 350 євродворах та укладці пішоходних тротуарів.

Те що він збирається і далі це робити – навіть не приховується. У своїх інтерв’ю Олександр Лисенко говорить, що замостили тільки половину дворів багатоквартирних будинків у Сумах. Щоб замостити іншу половину – йому потрібен ще один строк на посаді міського голови.

А взагалі особливо цинічно тут звучить приставка – "євро". "Євродвір" є. А євролікарень немає. Єврошкіл немає. Євротуалетів в центрі міста немає.

Навіть "євромера" немає, який би робив єврозвіти за свою пророблену євророботу.

Як і "євросовісті" у цієї команди.

Особливо цинічно можна спостерігати як на днях "#команда_Лисенка" розмістила по всьому місту борди, що їх нібито підтримує половина опитаних сумчан, і вони збираються вигравати вже у першому турі. Чому вони це роблять?

Думаю, через підступну соціологію, яка дає меру Сум Олександру Лисенку один з найгірших рейтингів серед усіх міст-обласних центрів України. Відтак з’явилася ревність до інших. Вирішили перебити маніпуляціями. Але такі фінти просто так не проходять.

Навіть Лисенка навчили - з гарною стартовою рекламою можно продать навіть Г.. А з дуже потужною медійною підтримкою Г. можно продати кілька разів.

Сумчани, вас не дивує, що ніхто з політичних важковаговиків не захотів конкурувати з Лисенком? Тому що він обрав немедійний, адміністративний шлях. Зараніше домовився з усіма, кого вважає реальними конкурентами, розклав майбутні кадрові пас'янси і з єхидною посмішкою дивится на "однозначно непрохідних" своїх конкурентів. А чого боятися, якщо ти єдиний "ферзь" на шахівниці.

#6. Як голосувати, коли на фронті "вата" з автоматами, а тут - "вата" з бюлетенями?

Шостий випуск програми про два фактори, які визначають сутність місцевих виборів 25 жовтня 2020 р. у Сумах.

Перший. У травні цього року я говорив з одним своїм близьким знайомим, який тісно спілкується з топами із "Слуги народу", і я запитував його про стратегію партії на місцевих виборах. Він мені відповів, що стратегії немає, буде повний кітч, і задача поставлена втретє (але незрозуміло для чого) "трахнути" систему. Виборча технологія буде одна – це "Велике будівництво". Політичних меседжів не буде! Сильних кандидатів теж.

Другий. Спілкуючись з розумними людьми у Сумах, починаю спостерігати одну тенденцію. У думаючих людей, які вважають мера Сум Олександра Лисенка токсичним, зараз стан морального нокдауну: коли ти ще думаєш чи вставати з рингу, чи пішло воно все на#уй?

В очах двоїться від аперкоту, орієнтація в просторі втрачається, в залі свистять і улюлюкають, а рефері вже дорахував до шести. І ти думаєш: "А чи не звалить з цього міста?".

Один мій знайомий колись у розпачі сказав: "Який сенс воювати, якщо на фронті "вата" с автоматами, а за спиною - "вата" с бюлетенями?".

І я не знав, що тут відповісти. Чесно – сенсу не було, а вигадувати неіснуючі смисли - не моя робота.

Але по троху смисл знаходиться. Якось сам собою. Є люди, які вірять, підтримують, планують великі проекти і воюють. Що ми маємо зараз навіть серед кандидатів у мери? Небажання дивитися в завтра, а в більшості - навіть у сьогодні. Вибори як супермаркет. Якийсь шлях за масовою людиною. Лайками. Бажання сподобатися. А не за стратегіями і серйозними речами. Задачі стали дрібними, а понти крупними.

Який типаж мера сумчани очікують – також не ясно. Але я думаю, що харизматичного, який може показати дулю Києву!

Все це призвело до того, що у  громади м. Суми на цих виборах загострилися "гріхи", які на цих виборах актуалізувалися.

Перший. Місце міста Суми в українському просторі - є надзвичайно заниженим. Ми стали низько себе цінити, і стали займати не те місце, яке би могли. А це речі не про заводи, не про наявність військової сили тут. Це речі ментальні. Культурні речі.

Другий. Ми занадто легко покладалися у своїй долі на чиюсь сторонню допомогу. Я сам цей шлях пройшов якоюсь мірою. Чужі моделі зручно запозичити, але не комфортно з ними жити. І тоді ти втрачаєш сили, коли не опираєшся на щось своє.

Третій. Ми не знайшли своє місце в країні. Нам внушають дуже скромне місце.

Ми самі себе обезцінили. І це вина "дорослих", - тих, хто керував містом в 90-ті-2000-ті роки. Ви створили медіа, які сформували дебільного виборця, майже нічого не збудували, програли конкуренцію всім містам-сусідам.

Вони посадили Суми на вузьку ідентичність. Місту ж насправді є на чому розвиватися.

Чому у Сумах немає амбіцій ставити великим містом? Чому немає амбіцій створювати публічні простори, де сумчани з різними інтересами могли б збиратися і відчувати себе вільними і щасливими людьми?

І головне питання: "Що робити людям, які не хочуть нікуди їхати, а жити у таких Сумах їм критично противно, некомфортно?

Мер Лисенко по суті веде локальну "громадянську війну " між двома групами сумчан – тими, хто хоче йти вперед, і тими хто живу в стилі кітч.

#7. Команда Лисенка - це хаос і повний несмак в усьому

Сьомий випуск програми ХОРУЖЕНКО.proСуми на телеканалі СТС [http://sts.sumy.ua] про те, як мер Сум за всю свою каденцію не зумів створити жодного комфортного і безпечного простору для сумчан.

Давайте поговоримо про Ваші улюблені місця у Сумах.

Де Ви любите проводити свій час? Де Ви себе добре почуваєте?Де Вам комфортно? Де Ваше найулюбленіше місце у Сумах?

Центр міста в останні роки перемістився в торгівельний центр "Мануфактура". Хоча були спроби зробити комфортними простори навколо пам'ятнику Тараса Шевченку, у скверику УАБС, поруч з Європейським фонтаном, навколо арт-локації цукру, на мосту через р.Псел по вул. Харківській. Але всі проекти провалилися.

Особливо цинічним була спроба погратися в аристократію, і пов’язати себе з добою князя Ярослава Мудрого через встановлення кітчевої контактної скульптури "князю". Це був анекдот на всю країну. Головна проблема, яку яскраво демонструє #команда_Лисенка - це хаос і повний несмак в усьому. Навіть якщо відкинути фактор корупції; що ціни на роботи завищені втричі; і що нас постійно обкрадають.

#команда_Лисенка не тільки знищила систему прибирання міста – вони знищили систему управління містом як об’єктом і як "живим організмом", нічого не створивши взамін.

Давайте порівняємо бюджети громад Сум і Харкова!

  • Харків: 12 091 329 100 / 1 419 000 = 8 521 гривня на жителя міста.
  • Суми: 2 569 038 026 / 265 319 = 9 683 гривні на жителя міста.

14% на користь Сум. Питання є? Ні! Отож!

Що, у Сумах немає грошей на прибирання міста і підтримання в ньому порядку?! Да не смішить мене!!! Тротуарна плиточка КРЗ за 2,2-3,0К грн/м2 – наше фсьо!

Наведені / відносні цифрі завжди достатньою мірою точно демонструють ситуацію людям, які можуть їх аналізувати. Можно, до речі, перерахувати бюджет на гектар площі міста, в тому числі косіння/ прибирання/ полив, etc. Вгадайте результат.

Коли мені говорять: Олександр, "курчат по осені рахують", подивишся, що Олександр Лисенко 25 жовтня 2020 року набере 43,5% на виборах, я знаю одне: для появи "курчат" потрібні "кури", а потім - "яйця".

Я знаю точно: якщо курей пустити в суп, а яйця на яєчню під самогон, то рахувати буде дуже просто. Лисенко за каденцію зруйнував систему благоустрою у місті, ніколи не переймався комунікаціями в середині громади, імітує великі проекти, імітує боротьбу з коронавірусом, грається зі структурними реформами, не розуміє проблем житлово-комунального сектору.

Для підрахунку "циплят" цифри не будуть потрібні.

Тільки букви.

Та й то, досить буде всього тільки трьох букв: "х", "у" і "й".

#8. Місто Суми при Олександру Лисенку деградує в усіх смислах

Восьмий випуск програми "ХОРУЖЕНКО.proСуми" на телеканалі СТС [http://sts.sumy.ua] про те, як мер Олександр Лисенко завдав збитків громаді Сум в особливо великих розмірах, відмовляючись відстоювати інтереси міста у відносинах з найбільшими теплоенергетичними інвесторами у Сумах - Костянтином Григоришиним [Котельня Північного Промислового вузла, "СМНВО"] та Анатолієм Шкрібляком [ТОВ "Сумитеплоенерго", "ТехНова", Сумська ТЕЦ].

Після попередніх програм, в яких я говорив про "закопаних" в землю 4 млрд. гривень з міського бюджету, #команда_Лисенка реагує на неї достатньо агресивно (хоч і не публічно). А наведені факти про зловживання владою і можливої корупції ніхто не спростовує. Але я і не наймався їх розважати. Я імплементую для громади свої цінності, які вважаю необхідними, а мер Лисенко тупо попав під кальоса лакаматіва, жуючи попкорн. Я бачу світ майбутнього Сум так, він єнше, то нехай йде до своїх однопартійців разом зі своїм попкорном.

А ми продовжимо дивитися на місто Суми поки ще під його керівництвом. Показувати абсурдність і недолугість всього, що було зроблено його командою за роки каденції.

Поїхали. Далі буде ще цікавіше.

Ви повинні знати, які авантюристи керували містом Суми останні шість років, і чому вони хочуть залишитись при владі ще на п'ять років. А можливо, і назавжди.

За ці роки у Сумах мер повинен був вирішити системні проблеми, які впливають на щоденний комфорт сумчан, і навіть безпеку великої частини жителів міста.

Проблем маса. Вони вже давно вийшли на рівень жителів міста і в комунальній сфері, і в міській інфраструктурі, і в громадському транспорті, і навіть в соціальному захисті населення. Проявились у всіх своїх негативних наслідках для містян, оголив при цьому весь рівень фарисейства, тотальної брехні і цинізму #команди_Лисенка.

Перед опалювальним сезоном технічний стан КСПУ в цілому готовий, але існують величезні організаційно-фінансові проблеми. І так з року в рік. Не вирішені проблеми з газопостачанням Котельні [СНВО не отримало номінацію на газ]; немає договору з ТОВ "Сумитеплоенерго" на транспортування теплоносія через величезний борг [80 млн. грн.]; не погашена заборгованість перед КП "Міськводоканал" за постачання холодної води для підігріву [14 млн. грн.].

В 2019 році КСПУ змогла отримати номінацію на газ практично за кілька днів до початку опалювального сезону. Скоріше так само буде і цього року.

Раніше "Сумитеплоенерго" ремонтувало і навіть замінювало тепломережі в Курському мікрорайоні: і на Ковпака, і на Лесі Українки, і на 40 років Жовтня. Возились і в теплокамерах – замінювали компенсаторі. Без виконання цих робіт зона обслуговування КСПУ могла завалитися.

Задача мера Сум полягає в розробці і затвердженні інвестиційної програми "Сумитеплоенерго" на кожен рік, в якій чітко зазначаються види і об’єм робіт по ремонту тепломереж, в тому числі не тільки на ТЕЦ, а і на самих магістралях. І якщо є перекоси по ремонтам мереж в зоні відповідальності двох постачальників – проблема вирішується. Потрібна тільки участь міського голови.

А він взагалі в ці проблеми ніколи не заглиблювався. Якісь доручення давав підлеглим. Але тут потрібен менеджмент і уміння вести переговори з ключовими гравцями на ринку – Анатолієм Шкрібляком та Костянтином Григоришиним.

Міський голова Сум – це апріорі топ-менеджер, перед яким стоять управлінські задачі правильно визначати пріоритети розвитку міста на багато років наперед, уміти самому формувати політику і домовлятися з усіма гравцями. Олександр Лисенко обирав завжди тактику тікати від проблем, і давати обтічні доручення, сподіваючись на вирішення проблем само собою.

Ще більш дивною виглядає історія із придбанням за рахунок коштів міського бюджету приміщення Клубу юних техніків за 17 млн. грн. у 2018 році. Без належної експертної грошової оцінки і конкретної мети його подальшого використання. Договір купівлі-продажу КЮТ в СНВО засекречений, і до сих пір не оприлюднений. Публічно керівництво міста не пояснило логіку своїх дій. Хоча, все там очевидно, і за це також вони будуть відповідати після зміни влади у Сумах. До речі, рішення було прийнято практично одностайно, всіма фракціями і групами у міській раді.

По суті, місто Суми під відповідальність мера купило ШО ПОПАО [неліквід], оскільки неможна було напряму бюджетними грошима розрахуватися з боргами СНВО перед газотрейдером.

Будинок культури СНВО був в залогі у банка, КСПУ також. Що змогли, те й "купили". КЮТ жоден банк в залог не взяв!!! Це справжній НЕЛІКВІД! Він НІЧОГО не коштував і ЛОМАНОГО ГРОША!

Тоді логічне запитання: А чому нашими грошима за газ розрахувалися і купили що попало? А якщо "Сумитеплоенерго" заборгує мільярд гривень за газ - ми і їх борги всією громадою погашати будемо?

Чому я постійно говорю, що потрібно міняти умовно-працюючого мера, на іншого. Можливо, менш досвідченого, але більш морального і відповідального.

В чому проблема зараз для міста і здорових людей?

Якщо на цих виборах ми їх не змінемо – вони залишаться ще на 20 років. Вони вже зробили висновки, що на старті виборчої кампанії у мера був відверто маленький рейтинг народної любові. Різні опитування показували трохи більше 20%. А чому не 60%? І більше. 

Тому що, він на займався зв'язками з громадськістю, це було не просто відсутність роботи, це була антиробота.

Така активність сприймалася ним опціонально, як щось непотрібне. Головне класти багато плитки, і втягувати місто в різні авантюри. Тепер [не дай Боже!] вони стануть багатшими і розумнішими.

#9. Задача мера Сум - думати. А не жити на рефлексах

Сьогодні поговоримо про популістів. Що це за "звєрь" такий?

У Сумах практично немає політиків. У нас "комерси", які потрапляють в політику, і поводять себе прогнозовано. Тобто мутно, тихо и незрозуміло. Але місто - не твоя компанія, не гараж з водіями і слюсарями. З нього ти нікого не можеш звільнити. І воно не розуміє "комерційних таємниць".

Політик - це окрема спеціальність, як електрик. З набором професійних правил безпеки. Босими ногами в тазику з водою лампочку не викручувати, в грозу антену не ставити, пояснювати свої дії виборцям, ставити чіткі плани [і аргументувати чому так], робити проміжні звіти, пояснюючи успіхи і провали. І взагалі, створювати світ навколо сумчан абсолютно прозорим і зрозумілим.

Робимо постановку. Діти вирішили прогуляти урок всім класом. Ну, як у фільму "Чучело" з Нікуліним і Пугачовою-молодшою. І вирішують - куди податися. Одні пропонують в кіно, інші в магазин за морозивом, треті в зоопарк на слона подивитися. И тут виходить дівчина із зародишом бублика на голові і говорить: "А давайте просто ходить!"

Діти в непонятці - а який смисл? А дівчина відповідає - ну, раз думки розділилися то, давайте ходити навколо школи. - Так ми ж ні кіно не побачимо, ні слона, ні мороженки! - Так зато все рівно урок прогуляємо.

Безвекторність програми і свого життя - це те, що відрізняє класичного популіста. Тому що він дуже боїться комусь не сподобатися. І обіцяє все і  всім, аби тільки вибрали. Аби тільки він був головним.

Тут потрібно видихнути і зрозуміти, що популісти обіцяють не те, що людям потрібно, а те, що людям хочеться. І в справу вступає наша з Вами електоральна відповідальність. Сумчани емоційні, критичні і справедливі виборці. Але нам потрібні політики, а не комерси.

Тому що коли незрозуміло що робити - кіт не мишей ловить, а яйця облизує. 

У Сумах є один дуже недооцінений документ. Автори його назвали "Стратегією розвитку міста Суми до 2030 року". Але це умовно звичайно. І зараз спробую пояснити чому. Як стратегія, він ні гарний, ні поганий. Він - ніякий. Скоріше стратегія нічогонероблення до 2030 року. Це таке "полегшення", яке прийшло на заміну "покращенню". Документ не дає відповідей на жодні питання. Це не дорожня карта, по якій можна жити. Але це зразок, як не потрібно робити стратегічні плани розвитку. Тут немає критеріїв, по яким можна визначити ефективність її реалізації.

Довгостроковість зробила цей документ недбалим. Тут відсутня самоідентифікація, немає ціннісних речей: хто ми? яка ми громада? куди ми рухаємося?

Місія і задачі – некоректні. А в цілому документ демонструє інтелектуальну вершину #команди_Лисенка, вони ж вважають цей текст довершеним аналітичним писанням. Як мінімум по цьому документу можемо робити прогноз їхніх стратегічних політичних можливостей.

Безвекторність програми і свого власного життя у мера Сум Олександра Лисенка - це те, що робить його типовим популістом. Тому що він дуже боїться комусь не сподобатися. І обіцяє все і всім, аби тільки його вибрали. Аби тільки він був головним.

Тут потрібно видихнути і зрозуміти, що популісти обіцяють не те, що потрібно, а те, що людям хочеться. А далі у справу вступає наша з вами електоральна відповідальність. Сумчани емоційні, критичні і справедливі виборці. Але нам потрібні політики, а не "комерси".

Тому що коли незрозуміло що робити - кіт не мишей ловить, а яйця облизує.

Але я не популіст, я реально можу виконати будь-які ваші бажання. Я зв’язуюсь з Ватиканом. Папа Римський три дні торгується з Джизесом, виходить із капели весь мокрий і вз'єрошений, і говорить "але щоб... бл#ть в останній раз! " - і дає мені свиток із п’ятнадцяти пунктів, де є все, що душі угодно - від вищої освіти для всіх і особистої нафтової свердловини, до України від Лісабону до Владивостока. Навіть "Путін хуйло" є. Навіть всіх нечесних суддів перевішати. Навіть ті бажання, які не передбачені законом "Про місцеве самоврядування" і Конституцію України!

- Але вибрати можно як у золотої рибки, - уточнює Папа, - тільки три бажання. Вічне життя і молодість сказали – поки що ніяк. Він, все-таки, Син, а не Отець. Так що, ти там зі своїми сумчанами порадься спочатку.

І ось я виходжу до електорату і кажу - Сумчани!

І сумчанки також!

Робимо праймеріз бажань. Я вам роздаю бюлетені, там п’ятнадцять пунктів, напроти трьох треба поставити галочки. Ті, які наберуть більшість, увійдуть в мою передвиборчу програму, яку я реалізую з 100-% гарантією. А в доказ цього… - тут я піднімаю палець до неба, там гримить гром і з’являється райдуга, навколо якої літають білі голуби...

І ось як Ви думаєте? Що увійде в топ-трійку?

  1. Нова сучасна школа у Сумах, сучасний ремонт міської клінічної лікарні, Центр сучасного мистецтва, смарт-місто і систему безпеки для містян, дитячий екологічний парк майбутнього, фестивалі і вело інфраструктура?
  2. Або. 1. Бажання сумчан – наш план дій. 2. Покладемо ще плитки на 2 млрд. із ваших кишень. 3. Оберіть нас ще раз, точно гірше не буде.
  3. Або по двадцять тисяч на руки - и на#уй решту пунктів.

Ось і думайте – хто являється поживним матеріалом для популістів .

Популізм виростає з дрібних бажань, які здаються реальними, тому що дрібні. Вони вам обіцяють все на світі, тому що хочуть подобатися. По цим маркерам я вичислюю балаболів і попустів. А не тому що я когось люблю, а когось ні.

А ви можете робити інакше.

У нас вільна країна.

Я поважаю ваш вибір. Якщо він не заважає моєму звичайно.

#10. Суми – місто секонд-хендів. Але мера потрібно обирати нового

Мер як політик не може нічого обіцяти. Політики взагалі обіцяти не повинні. Вони озвучують наміри. Визначають вектор. Куди і на що будуть використовуватися наявні у місті ресурси.

Буває так, що не виходить. Ми йдемо в магазин за морозивом - але в магазин морозиво не привезли. Ми підемо в кіно - але кіно може не сподобатися. Ми підемо в зоопарк дивитися слона - але слон здох. Буває навіть так, що ресурсів не вистачає, і на морозиво тупо немає грошей. Но вам не обіцяли морозиво, вам обіцяли в магазин за морозивом. Виконали.

Значить будемо їсти сушки, в кінозалі будемо цілуватися, а замість слона підемо дивитися на мавп. По крайній мірі, наміри були виконані - ми пішли туди, куди нас сподівалися привести. Політик приклав зусилля в цьому напрямку, в якому обіцяв.

Є інший варіант - "вийшло, але не так як представлялось". Це коли ви в інтернет-магазині замовляєте ловкі тактичні штани з утяжками під коліном і на щиколотці, а в тату-салоні сексапільну русалку. В результаті виявляється, що штани сидять на вас зовсім не так як на моделі з сайту, а русалка… ну, хто стикався - то знає, які бувають дивні татуювання...

Мер повинен обіцяти направляти зусилля в певний бік, а  що з цього вийде – велике питання. Можливо нічого не вийде. Можливо вийде чорті шо. А можливо вийде саме те, але виявиться не ваш розмір.

Але в будь-якому разі акція була проведена згідно плану. Ми пішли в магазин, а не в баню, нам прислали штани, а не сорочку, і накололи на шиї русалку -  хоча і страшненьку.

А тепер найголовніше - ахтунг жирним шрифтом. В жодному разі це не потрібно сприймати як запасний вихід, типу списати всі свої косяки на папірєдніков, палки в колесах, фінансову кризу чи неврожай.

Мер як політик визначає програмний курс і ГАРАНТУЄ, що корабель буде йти в ту сторону, навіть якщо шторм, ктулху чи бунт на борту. А ось допливемо ми чи ні - Бог його знає.

Но якщо вас замість обіцяного кіно ведуть в сторону бані, а потім розкривають плащ, надітий на голе тіло, і показують… гм… слоника, то вас на#&бали.

Резюме. Я перечитав Закон про місцеве самоврядування, Конституцію, і ніде немає жодної згадки про передвиборчі обіцянки, а тим паче – про їх виконання. Навіть африканський шаман, який танцює, щоби викликати дощ, більш відповідальний перед племенем – тому що після третьої невдалої спроби його можуть з’їсти. Мер декларує перед сумчанами наміри рухатися в певному напрямку розвитку міста, і гарантує  розподіл ресурсів на користь цього вектору.

Якщо вибраний вектор кладемо плитку, згортаємо ремонти лікарень, школ – і кладемо скільки стане сил.  Якщо вектор інший – і пріоритети інші.

Якщо на старті мер Вам обіцяв європейське місто, а сам робить гешефт з прокурорськими компаніями на ремонті і будівництвах – то це чьос для бідних і невірне розуміння електорально-телевізійних оборотів.

Ставтесь на виборах до кандидата на посаду Сумського міського голови як до ескізу, загальної схеми політичного устрою міста. Як діти спочатку малюють ескіз олівцем, а потім вже розфарбовують.

#команда_Лисенка привчила сумчан за свою каденцію не пояснювати, що вони планують, що почали робити, і чому стався черговий факап. Лякали незрозумілістю думаючих сумчан більше, ніж Остап Бендер своїми телеграмами Корейці: "Графиня изменившимся лицом бежит пруду". А потім ще дві: "грузите апельсины бочках братья карамазовы" і "лед тронулся тчк командовать парадом буду я".

Тільки одна корупційна історія про будівництво центрального напірного каналізаційного колектору у Сумах.

"Прокурорскі" в цій історії були в темі і В ДОЛІ по підрядам. По суті саме їх фірми були на підряді по цьому "будівництву" колектору [ПП "ЮМА", ТОВ "ЮМА"]. Тому немає жодних розслідувань. Скільки грошей взагалі вгатили в цю "аферу століття" не знає ніхто! Крім Липової і Шилова, звичайно. Щось в межах від 70 до 80 млн. грн. за три-чотири "присеста".

Проте нова гілка колектору до сих пір НЕ працює!!! І в минулому році і в цьому Анатолій Сагач просив виділити гроші – щось порядку кількох мільйонів [від 5 до 10], щоб доробити цей колектор, обладнати задвижками й іншою арматурою [там тільки труби закопані і то не кругом] і переключитися на нього.

В результаті, на старій гілці до сих пір "сидить" все місто, як на пороховій бочці!

В 2008-2010 рр. мерія зробила першу частину ремонту - близько 1,75 км цього колектору переклали за 3 млн. грн. с дюкерним переходом через річку Псел = $ 375К. Робили із міського бюджету, роботи виконувало само КП "Міськводоканал" СМР – Василь Гура і Йосип Тисівський. #команда_Лисенка ж не дійшла навіть до Криничної [~ 2,8-2,9 км], хоча потрібно було "йти" далі до Басів, і далі новим дюкерним переходом через Псел на очисні споруди – всього біля 5,2-5,3 кілометрів.

Рахуємо проект #команди_Лисенка [грубо]: ~ 75 млн. грн. / 3 км = 25 / 25 [ курс ]= $ 1М за км.

Перша черга ремонту в 2008-2010 рр.: $ 0,375М / 1,75 = $ 0,215 М за км. І це з дюкерним переходом через річку! Без нього в 180К-190К за кілометр можна було вкластися.

Ціни завищені були в П’ЯТЬ разів! А новий колектор не працює до сих пір!

В 2012 році вартість повного комплексу робіт по колектору була обрахована в розмірі приблизно 15,8 млн. грн.

В 2014 році проектно-кошторисна документація була скоректована [актуалізована напередодні проведення тендерних процедур] і вартість по об’єкту складала вже 20,684 млн. грн.

В 2015 году тендер був проведений вже на 25,6 млн. грн.

В результаті, вони в 2015 році зробили 1,4 кілометри за 20 мільйонів, пройшовши тільки 1,4 км. до вул. Харківської із 4,25 км. до Пришибу.

А ВЕСЬ колектор від Коротченка до Пришибу вийде мінімум = ~ 20 / 1,4 * 4,25 = ~ 60 млн. грн.!!!

Ось це був "розпил бюджету" по карманам! Тільки заради цього проекту варто вже було вигравати вибори в 2015 році! Я втомився відчувати іспанський сором за сумського мера. Всі ці історії, коли їх аналізуєш, пропускаю все через себе, і ніби не він обісрався на цих схемах, а я.

Як я втомився відчувати іспанський сором за це нєдоразумєніє. Я не голосував за Лисенка, попереджав інших, потім розпедалював наслідки його управління містом.

Але чому у мене стійке відчуття, що вся країна дивиться на мене з жалістю?

Львів асоціюється з кавою і європейським лоском. Харків - з чистотою і парком Фельдмана. Чернігів – з гарними публічними просторами і туристами. А Суми – з секонд-хендами і дураком.

І це після того, як ми першими підняли Прапор Європи над містом, організували студентську революцію, у нас багато незалежних медіа, і просто незалежних людей. І заслужили повагу країни за відвагу і здатність до самоорганізації.

За що нам тепер ганьба з цим мером?!

Я не винуватий, але мені соромно! Я плачу податки, роблю реформи, реалізовую проекти, люблю сім’ю, роблю, що необхідно як громадянину - і не знаю куди очі діти від сорому.

Ніби це я забрехався, і погруз в корупційних схемах. А не він.