Стратегія розвитку Дубов'язівської ОТГ на період 2018-2023 рр.

30 жовтня 2018 року у Сумському "Центрі розвитку місцевого самоврядування" презентувала свої стратегії розвитку наступна грапа 4 об'єднаних територіальних громад Сумщини: Степанівська, Недригайлівська, Кириківська та Дубов'язівська 30 жовтня 2018 року у Сумському "Центрі розвитку місцевого самоврядування" презентувала свої стратегії розвитку наступна грапа 4 об'єднаних територіальних громад Сумщини: Степанівська, Недригайлівська, Кириківська та Дубов'язівська

Дубов’язівська ОТ зіткнулась із проблемою загальнодержавного значення – до них виявили бажання приєднатись два населені пункти із іншого району, а це село Чернеча Слобода і селище міського типу Терни.

Проте, доєднання до уже існуючої громади населених пунктів із інших районів не існує – у законодавстві такий термін не визначений. 

"При оптимізації навчальних закладів врахований і своєчасний доїзд до шкіл та амбулаторії – ми побудували близько 6 кілометрів доріг, для цього було залучено 700 тисяч гривень із власного бюджету, інші – із державного та обласного. Оскільки жителі ведуть фермерські господарства, ми хочемо підтримувати сімейні ферми, міні-ферми, кооперації", – зазначив Леонід Білик, заступник голови Дубов’язівської ОТГ.

Враховуючи активну роботу сільськогосподарських підприємств, у громаді планується створення кооперативів із переробки молока, м’яса, продуктів бджільництва, а також розвиватимуть рибне господарство.

В агробізнес планують залучати інвестиції – наразі ведуться перемовини щодо залучення інвесторів до колишнього цукрового заводу.

У громади є можливість придбання сміттєсортувальної лінії, що дасть змогу запровадити роздільний збір сміття.

Також планують реалізувати проект "Дубов’язівський ярмарок". А ще – відкрити міні-консервний завод.

Процес написання Стратегії консультативно та інформаційно супроводжувався Сумським "Центром розвитку місцевого самоврядування", створеним в рамках Програми "U-LEAD з Європою" та за підтримки Мінрегіону України.

Повний текст Стратегії розвитку, а також всі супровідні документи, розроблені Робочою групою, завантажені в якості додатків до даного аналітичного матеріалу і знаходяться у вільному доступі.

знімок екрана о 15.35.39

знімок екрана о 15.35.47

знімок екрана о 15.35.56

знімок екрана о 15.36.05

знімок екрана о 15.36.13

знімок екрана о 23.21.40

Базові припущення інерційного сценарію

місцевий рівень:

  1. Згуртованість і формування регіональної ідентичності в громадах проходить кволими повільними темпами
  2. Питання поводження та утилізації ТПВ не вирішується, знижується якість питної води, малі річки заболочуються, підприємства не зменшують екологічні ризики від своїх викидів, питання відстійників спиртзаводу не вирішується
  3. Освітня і медична сфери оптимізуються мляво, на бюджет громади зберігається значне соціальне навантаження, що суттєво обмежує можливості спрямовувати кошти на енергомодернізацію та інновації, основна увага зосереджена на вирішенні поточних проблем [комунальних, соціальних]
  4. Рівень купівельної спроможності мешканців громади знижується
  5. Населення інертне, безініціативне, заполітизоване, мало залучене до розвитку громади
  6. Дозвіллєва сфера, спорт і культура занепадають, молодь відчуває себе непотрібною в громаді
  7. Бізнесова активність на низькому рівні, діючі підприємства не планують розширюватись, кількість підприємців скорочується, високий рівень безробіття

Що відбувається:

Населення громади має стійку тенденцію до скорочення швидкого "старіння". Мешканці працездатного віку змушені шукати роботу в обласному центрі, столиці, інших країнах. Порівняно з попередніми роками зменшується і кількість дітей, що, в свою чергу, загострить питання утримання дитячих садочків та шкіл. Наростає дефіцит робочих місць.

Провідні аграрні та промислові підприємства не планують розширювати виробництво, розглядаючи можливість перенесення в інші регіони. Малий і середній бізнес практично не розвивається. Збільшується соціальна незахищенність населення. Локальне покращення відбуватиметься лише в адміністративному центрі громади, який розвиватиметься за рахунок інших територій, натомість як вони фінансуватимуться за залишковим принципом.

Основним бюджетоутворюючою структурою залишатиметься відділ освіти і бюджет громади і надалі відчуватиме значне соціальне навантаження, щог практично унеможливить інвестування в розвиток.

Модернізаційний сценарій розвитку

Модернізаційний [реалістичний] сценарій розвитку будується на припущеннях, за яких формуються найсприятливіші зовнішні [глобальні та національні] та внутрішні [ті, які громада здатна створити самостійно] фактори впливу: громада активно використовує можливості в умовах швидкого суспільно-економічного розвитку країни.

Базові припущення модернізаційного сценарію

національний рівень:

  1. Певна стабілізація економічної ситуації, деяке зростання ВВП та пожвавлення окремих галузей економіки України
  2. Україна має стійке зростання ВВП в межах 2,3–2,5% на квартал. В структурі ВВП зростає частка заробітної плати, що, разом із зміною структури зарплат по їх розміру може свідчити про певну детінізацію зарплат, а отже й економіки в цілому
  3. Масовий відтік іноземних інвесторів припинився і намітилась тенденція до нового зростання іноземних інвестицій
  4. Зростання світового попиту на перероблену с/г продукцію
  5. Видатки на оборону країни та розбудову ЗСУ стабілізуються, а наявні кошти ефективно використовуються
  6. Інфляція стабілізується [не більше 10% на рік], відсутні валютні коливання
  7. Бізнес детінізується
  8. ДФРР активно реформується і ефективно працює
  9. Розвиток інфраструктури дозволяє суттєво покращити стан доріг, освітлення, збільшується рівень безпеки підвезення дітей до опорних закладів, пешоходів, збільшується кількість велосипедистів
  10. Цілеспрямовано впроваджуються системні реформи [децентралізації, судова, освітня, медична]

Базові припущення модернізаційного сценарію

місцевий рівень:

  1. Громада проводить інвентаризацію своїх активів, розробляє інвестиційний паспорт та схему просторового планування території всієї ОТГ, реалізовує намічену Стратегію розвитку, створює та просуває бренд громади
  2. Розширюється виробництво на місцевих підприємствах, залучаються нові інвестори і ресурси, збільшується кількість робочих місць і, відповідно, зменшується відтік людей працездатного віку
  3. Громада займається навчанням проектних менеджерів для написання заявок на ДФРР, МТД, інших фондів з метою якомога більшого залучення державного і приватного ресурсу
  4. Проводиться оптимізація сфер освіти, охорони здоров’я, культури. В результаті вивільняються кошти на впровадження електронних сервісів, благоустрій, енергомодернізацію, ремонт доріг, чищення малих річок тощо
  5. Учні демонструють гарні показники у навчанні відповідно до порівняння їхніх поточних оцінок і результатів ЗНО
  6. Зростає підприємницька активність населення, в громаді розвивається кооперація, створюються підприємства з переробки с/г продукції, зростає самозайнятість населення, розвивається малий і середній бізнес
  7. Громада бере активну участь в розвитку співробітництва з іншими ОТГ, як на обласному, так і міжрегіональному рівні, активно шукає громад-партнерів в країнах ЄС та іноземних країнах з наявною українською діаспорою
  8. Розвивається рекреаційно-лікувальна сфера, активний і зелений туризм, активно просувається наявна культурна спадщина, вироби місцевих майстрів, художні колективи
  9. Запроваджується регулярний конкурс для молоді на розвиткові ідеї для втілення в громаді, запроваджуєються стипендії для молодих спортсменів та найкращих учнів
  10. Громада стає привабливою для інвестування

Що відбувається:

В громаді формується високий рівень довіри на всіх рівнях, зростає підприємницька активність та загалом людям притаманна психологія власника. Згуртування максимальної кількості зацікавлених сторін дозволяє ефективно управляти наявними ресурсами та залучати нові, реалізовувати розвиткові проекти. Зростає рівень самозайнятості населення. Налагоджені партнерські відносини з місцевими підприємцями сприяють формуванню соціально відповідального бізнесу.

Вигідне розташування громади сприяє залученню інвесторів та створення нових підприємств. Продукція місцевих підприємств стає конкурентноспроможною і набуває експортний потенціал. Кількість робочих місць зростає, доходи населення збільшуються, виникає потреба в молодих спеціалістах для підприємств, освіти, медицини, що, в свою чергу, стимулює житлове будівництво, розвиток інфраструктури, благоустрій тощо.

В громаді запроваджується бюджет участі, який спершу буде фокусуватись на благоустрої, напрацьовується бачення як мають виглядати МАФи, розробляється уніфікація реклами, створюються спеціально облаштовані місця для торгівлі тощо.

Значна увага приділяється розвитку дозвіллєвої та відпочинкової сфер.

В громаді запроваджуються високі стандарти освіти, охорони здоров’я, соціального захисту. Життя мешканців стає максимально комфортним і безпечним.