Стратегія розвитку Краснопільської територіальної громади (Сумська обл.) на 2021-2030 роки

Стратегія розвитку Краснопільської територіальної громади (Сумська обл.) на 2021-2030 роки

Коли ми починали створювати Краснопільську об’єднану територіальну громаду в рамках урядової політики децентралізації в далекому 2016, ми ставили планку високо: децентралізація - це передусім не про дрібниці, децентралізація – це філософія.

Це надання людям інструментарію обирати собі таку владу, яка має необхідні повноваження, ресурси та відповідальність і працюватиме в інтересах наших людей і за участі наших людей. Ми були переконані, що саме децентралізація зможе вивільнити енергію людей до кращого життя і дати поштовх до зростання у громадах.


963c54073e784a324883122381877c85 lЮрій Яремчук, голова Краснопільської територіальної громади (Сумська область)

Тому сьогодні нам усім – від голови громади до жителя найвіддаленішого старостинського округу, варто подумати про майбутнє – сформувати візію розвитку до 2030 року і почати робити конкретні справи для ефективного використання нинішніх ресурсів, аби вони формували умови для подальшого зростання ресурсів громади через зростання доходів домогосподарств, а не застрягти у дрібницях.

Викликів у нашій громаді сьогодні багато, передусім це - складна демографія, бідність жителів, неефективна місцева економіка, відсутність нового будівництва і прямих іноземних інвестицій, відсутність сучасних локацій для молоді, громада знаходиться на периферії (транспортній, економічного та культурного розвитку). Водночас, ми вже багато чого модернізували за останні кілька років, але потрібно зробити в рази більше. Над новими задачами потрібно працювати нам усім! А інтереси громади - ми готові відстоювати на всіх рівнях!

Ми зараз переходимо до нового етапу реалізації можливостей, які були створені першим етапом реформи децентралізації у реальний розвиток нашої громади і всієї Сумської області. Цей новий етап уже не стосується перерозподілу повноважень і ресурсів, ми налаштовані на швидкий економічний розвиток і збільшення комфортності проживання для всіх жителів громади у найближчі роки.

Це перехід. Парадигма перерозподілу змінюється на парадигму зростання!

Але одночасно це і складний процес, який вимагає високоінтелектуальної віддачі, лобістської роботи, аналізу викликів та ризиків, оцінки реальних можливостей для фінансування, якісно нової роботи управлінського персоналу, формування практик згуртованості і відповідальності всіх за майбутнє.

Чи реально перейти до такого мислення і практичних дій? Чи не є це нездійсненною мрією? Ні! Це реальна потреба і ми точно досягнемо всіх поставлених Стратегією цілей!

Ставимо цю планку і досягаймо її.

strategy 1

Обґрунтування та мета Стратегії

Для ефективного регіонального та місцевого економічного розвитку необхідним є узгодження цілей, пріоритетів, завдань і заходів центральних та регіональних органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування. Тому розробка та реалізація Стратегії розвитку Краснопільської територіальної громади здійснюється на основі системи взаємопов’язаних документів: Державна стратегія регіонального розвитку України на період до 2027 року та План заходів з її реалізації; Стратегія розвитку Сумської області до 2027 року та План заходів з її реалізації.

Фінансування заходів і проектів Стратегії розвитку громади передбачається за рахунок: бюджету громади; міжбюджетних трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам; державних та приватних партнерів об’єднаних на принципах державно-приватного партнерства, міжнародних інституцій; капітальних видатків державного бюджету; державних цільових програм; угод міжмуніципального співробітництва; інвестиційних програм (проектів), що реалізуються за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку.

Заходи з розробки Стратегії розвитку Краснопільської селищної громади реалізовано відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про засади державної регіональної політики", постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 385 "Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року", постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 932 "Про затвердження Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів", Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.03.2016 року N 79 "Про затвердження Методики розроблення, проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації", Стратегії розвитку Сумської області до 2027 року.

Мета Стратегії розвитку громади полягає у вирішенні спільних проблем і реалізації спільних завдань щодо ефективного розвитку продуктивних сил громади, раціонального використання ресурсного потенціалу, створення комфортних умов життя населення, забезпечення екологічної безпеки та вдосконалення територіальної організації суспільства. Це досягається через спільну реалізацію інтересів влади, громади та бізнесу.

В Стратегії приділено увагу рівній участі жінок і чоловіків в економічній діяльності, визначено економічні можливості та перешкоди. Громада надаватиме підтримку забезпеченню якісного працевлаштування жінок і чоловіків в рамках ініціатив зі створення робочих місць, забезпечуватиме врахування голосу жінок в управлінні громадою та застосовуватиме на практиці принципи ґендерної рівності гарантовані Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".

Стратегія спрямована на економічний розвиток як процес стратегічного партнерства, який допомагає прискоренню зростання продуктивності місцевої економіки через стимулювання інвестицій у нові та існуючі підприємства з високим потенціалом до зростання, створення умов для цього розвитку на тривалий період.

Обґрунтування положень Стратегії розвитку громади здійснено на основі статистичних показників розвитку України, Сумської області, аналітичних досліджень і прогнозних розрахунків, чинних законодавчих і нормативних актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, місцевих органів влади з урахуванням міжнародних правових актів і міжнародних угод.

Розпорядженням селищного голови від 11.01.2021 року № 6 з метою розробки Стратегії розвитку Краснопільської селищної громади створено Робочу групу зі стратегічного планування за участі представників відділів селищної ради, депутатів селищної ради, керівників підприємств і установ, підприємців, представників громадських асоціацій, незалежних експертів.

У процесі розробки Стратегії консультанти Програми "U-LEAD з Європою" за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), здійснювали методичне забезпечення, експертний аналіз даних і результатів досліджень, отриманих під час здійснення процесу планування, забезпечували надання консультаційних послуг з питань, які належать до усіх аспектів стратегічного планування та розвитку громади.

strategy 2

Результати SWOT-аналізу

Учасники Робочої групи разом з залученими експертами провели SWOT-аналіз розвитку громади. Інформація та знання, отримані та впорядковані в процесі проведеної інвентаризації чинників, стали важливим ресурсом для подальшого аналізу економічного та соціального стану громади. Проведений зовнішній аналіз – оцінка основних загроз і можливостей визначили зовнішнє середовище, а внутрішній аналіз – аналіз сильних і слабких сторін громади забезпечили визначення основних проблем розвитку громади.

Визначення сильних та слабких сторін відбувалося за наступними сферами: природно-ресурсний потенціал; економічний потенціал; інфраструктурний розвиток; науково-технічний потенціал; стан довкілля; трудовий потенціал; туристичний потенціал; просторово-економічний потенціал.

Структура матриці SWOT (внутрішні чинники)

Сильні сторони

1.      Наявність унікальних природніх ресурсів – лісовий фонд, мисливські угіддя, велика частка чорноземів в структурі ґрунтів

2.      Найбільша кількість водних дзеркал у Сумській області (ставки, озера)

3.      Наявність технологічного і продуктивного агро-виробництва

4.      Громада розташована в доступній близькості до обласного центру – м. Суми

5.      Відносно екологічна не забрудненість всієї території громади (970 тис. кв.км)

6.      Наявність сильних спортивних традицій, клубів, індивідуальних спортивних успіхів на міжнародних та олімпійських змаганнях

7.      Успішний досвід співпраці об’єднаної громади з програмами міжнародної технічної допомоги (Угода мерів, ініціатива ЄС "Мери за економічне зростання", Кусаноне, U-LEAD з Європою, SKL International, Програма розвитку ООН)

8.      Активна участь в національних асоціаціях місцевого самоврядування (Асоціація міст України, Асоціація ОТГ, Асоціація відкритих міст)

9.      Успішні проекти, реалізовані за підтримки коштів ДФРР, участь громади в проекті президента України "Велике будівництво" (опорна школа, ремонт доріг)

10.   Традиції кооперативного сільськогосподарського виробництва

11.   Висока якість і дотримання стандартів у надання адміністративних послуг, наявність мобільного ЦНАПу

12.   Реалізація успішних проектів по договорам міжмуніципального співробітництва

13.   Соціальні ініціативи (програми, складні життєві обставини)

Слабкі сторони

1.      Мала кількість майданчиків промислового виробництва

2.      Недостатній рівень підприємницької ініціативи

3.      Відсутність компаній з прямими іноземними інвестиціями

4.      Негативна демографічна ситуація в усіх населених пунктах громади

5.      Високий рівень безробіття,  міграція найбільш активних людей у великі міста та закордон

6.      "Вбите" дорожнє покриття між населеними пунктами всередині громади

7.      Інфраструктурний "розрив", в т.ч. надання комунальних послугах, між смт. Краснопілля та старостинськими округами

8.      Формування спільної ідентичності та цілісності об’єднаної територіальної громади ще в процесі становлення

9.      Повністю відсутнє нове будівництво житла та виробничих потужностей, домінування "вторинного" ринку

10.   Відсутність міст-партнерів у країнах Європейського союзу

Структура матриці SWOT (зовнішні чинники)

Можливості

1.      Створення виробничих кооперативів (молочного виробництва, сироваріння, інше)

2.      Розміщення лінії по збору, сортуванню та переробці ТПВ

3.      Залучення кваліфікованих лікарів за умови подальшого розвитку єдиного медичного простору

4.      Модернізація КНП "Краснопільська лікарня", придбання додаткового обладнання, покращення надання медичних послуг, збільшення кількості пакетів від НСЗУ

5.      Створення школи-ліцею з розвитком професійної орієнтації

6.      Укладення міжмуніципальних угод співробітництва на спільне утримання закладів (Центр професійного розвитку педпрацівників, музична школа, інклюзивно-ресурсний центр, ДЮСШ, Центр дитячої та юнацької творчості)

7.      Залучення кредитних ресурсів від міжнародних установ (NEFCO) для термомодернізації КНП Краснопільська лікарня, інших проектів модернізації

8.      Системний ремонт дорожнього асфальтобетонного покриття у громаді за рахунок коштів державного бюджету

9.      Розробка проектів по ландшафтному озелененню

10.   Закладення молодих плодових садів (у формі комунального підприємства)

11.   Розвиток проектів "зеленого туризму"

12.   Вирощування посадкового матеріалу фруктових дерев, ягід з метою розвитку садівництва та переробки на території громади

13.   Збільшення туристів в урочищі "Образ"

14.   Вирощування, розведення та реалізація товарного прісноводного риборозведення

15.   Пошук інвестора та відновлення роботи ДП "Наумівський спиртовий завод"

16.   Розширення виробничих потужностей підприємства "Михайлівський вогнетрив"

17.   Ревіталізація старого промислового району "Сільгосптехніка" та створення на його місці "Red Field Industrial Park" (виробництво бетонних заводів, інших виробів машинобування та виробів з металу)

Загрози

1.      Зміна законодавства та/або технічних вимог до громад в частині укладення пакетів на надання вторинної медичної допомоги з боку НСЗУ

2.      Закриття гілки залізничного сполучення в межах громади з боку АТ "Укрзалізниця"

3.      Ініціатива з боку уряду щодо реструктуризації/закриття ДП "Краснопільське лісове господарство"

4.      Недофінансування з боку держбюджету програм розвитку по національній програмі "Велике будівництво"

5.      Втрата громадою права розпоряджатися землями с/г призначення за межами населених пунктів

6.      Погіршення екосистеми у громаді в частині доступу до чистої питної води

7.      Загострення ситуації на кордоні, що призведе до погіршення інвестиційного клімату

8.      Збільшення втрати (виїзд) активного населення, особливо робочих професій

9.      Деградація родючості орних земель, і як наслідок зменшення їх нормативно-грошової оцінки

SWOT- аналіз показав, що у сфері малого та середнього бізнесу відсутні стимули і можливості розвитку підприємництва. Старі промислові майданчики віджили своє вже давно, а нові лінії впроваджуються надто повільно. Зафіксований низький рівень знань у людей стосовно енергоефективності та раціонального споживання енергоресурсів, екологічних знань та використання зеленої енергетики; низький рівень впровадження енергоефективних технологій в муніципальному секторі (освіта, охорона здоров’я, водопостачання).

У сфері охорони здоров’я спостерігається недостатній рівень сучасного матеріально-технічного забезпечення. У сфері освіти є нагальна потреба провести оптимізацію шкільної мережі, скоротивши у відсотковому відношенні видатки на її утримання з місцевого бюджету. В житловій сфері існує недостатній розвиток сучасних європейських технологій по роботі з побутовими та виробничими відходами; погана якість доріг між центральною садибою та віддаленими селами, невідповідність вартості комунальних платежів якості наданих послуг.

Незважаючи на це, громада має значний потенціал для розвитку. Громада має багату історико-культурну спадщину; перспективні локації для бізнесу у сфері "зеленого туризму" , інфраструктуру типу brown fields для відновлення промислового виробництва в центрі громади. Громада стала одним із лідерів Сумської області по впровадженню програми "Нова українська школа" (модернізація школи #1 як опорного навчального закладу). На базі цього освітнього закладу є можливість відкрити STEM-класи навчання цифровим технологіям, робототехніки, онлайн навчанню з іншими школами (в тому числі європейськими), зробити базу для патріотичного виховання молоді, інтеграцію зацікавлених жителів в нову систему територіальної оборони.

Краснопільська громада має ресурс для формування ефективних органів місцевого самоврядування, забезпечення участі жителів у розбудові спроможної громади, формування спільного бачення владою й громадою її майбутнього. А це значить, що місцева влада прагне створення громади європейського типу, яка відповідатиме критеріям спроможності, відповідальності та здатності самій планувати своє майбутнє на довгострокову перспективу.

Обґрунтування стратегічного вибору

Моделювання сценаріїв розвитку Краснопільської селищної громади було здійснено на засіданні Робочої групи зі стратегічного планування 25 травня 2021 року. Підставою для цього моделювання стало представлення учасникам результатів аналізу середовища та проведеного об’єктивного й суб’єктивного аналізу. Учасники засідання ознайомилися з інформаційною основою для планування розвитку територіальної громади у вигляді базового документу – Профілю громади. У цьому документі виконано аналіз кількості, якості та динаміки зміни ресурсів громади.

Вивчення громадської думки жителів громади дало можливість учасникам Робочої групи дізнатися про їх ставлення до органів місцевого самоврядування, проблеми, які вони вважають найбільш важливими, про їхні очікування та про плани на майбутнє.

strategy 3

strategy 4

Базові сценарні припущення:

  • Показник ВВП на душу населення України після 2021 року матиме незначне зростання – до 3,8% щороку (враховуючи падіння 2020 р.).
  • Податкове навантаження на суб’єкти підприємницької діяльності та населення не зменшиться. Можна очікувати незначне спрощення ведення бізнесу (через діджиталізацію послуг і сервісів).
  • Продовжуватиметься політика передачі на базовий рівень громад повноважень і відповідальності (вторинна медицина, частково поліція, протипожежна служба, служба у справах дітей, соціальний захист, управління землями).
  • Довгоочікувані конституційні зміни в частині децентралізації остаточно схвалені не будуть, здобутки реформи залишатимуться під ризиком згортання ще досить довго.
  • Ні уряд, ні парламент, ні експертне середовище найближчим часом не зможуть напрацювати нову Концепцію реформування місцевого самоврядування, всі зміни у сфері децентралізації відбуватимуться хаотично в залежності від обставин.
  • Уряд і надалі сприятиме впровадженню політики децентралізації, але конкуренція за ресурси між громадами посилиться; з’являтимуться угоди міжмуніципального співробітництва між громадами якісно вищого рівня і амбіцій.
  • Інвестиційний клімат в країні залишатиметься не надто привабливим, а проведення інституційних реформ буде практично зупинено до наступного політичного циклу (2024-2029.
  • Надалі зростатимуть ціни на паливно-енергетичні ресурси, особливо для населення та комунальних підприємств (газ та електроенергія).
  • Доходи населення у найближчі 2-3 роки будуть відносно низькими, після цього – поступово зростатимуть до 2030 року.
  • Муніципалітетам в найближчі 2-3 роки буде обмежений доступ до зовнішніх запозичень. Потім доступ до кредитів має суттєво покращитися.

Сценарій розвитку №1 (ІНЕРЦІЙНИЙ): "Хай все залишається так, як є"

-  демографічна ситуація в найближчі роки залишиться без змін, погіршуючись в сільських територіях громади, при цьому вікова структура населення змінюється в бік скорочення працездатного населення та його "старіння", що відповідно, призводить до зростання навантаження на працездатне населення

-  внаслідок скорочення робочих місць в реальному секторі більшість населення живе за рахунок індивідуальних підсобних господарств, торгівлі, послуг, бюджетних, пенсійних та соціальних виплат

-  сільські території продовжують занепадати через відсутність робочих місць та реальних джерел доходів сільського населення

-  сільськогосподарське виробництво повільно скорочується без відчутних інвестицій в модернізацію підприємств та підвищення рівня технологічності, що відбивається на рівні доходів населення громади

-  несприятливий підприємницький клімат та низька інвестиційна привабливість громади не сприяють зниженню рівня тінізації економіки, іноземні інвестори навіть не розглядають можливість інвестицій у громаду в коротко - та середньостроковій перспективі

-  внаслідок зростання доходів бюджету після об'єднання дещо покращуються окремі об’єкти інженерно-комунальної інфраструктури громади, однак розпорошення коштів по населених пунктах території не дозволяє створити кумулятивного ефекту, модернізація інфраструктури розтягується на довгі роки

Даний сценарій демонструє, що за умов збереження основних тенденцій і незмінності базових припущень - не існує взагалі будь-яких можливостей для розвитку і якісних змін. Тому, члени Робочої групи висловили категоричне неприйняття описаного сценарію.

Сценарій розвитку №2 (ІНТЕНСИВНИЙ): "Швидкі зміни і системні реформи – нові можливості"

- громада поступово формує свій новий імідж як інвестиційно привабливої території

-  внаслідок ефективної політики місцевої та регіональної влади громада залучає стратегічних інвесторів у сферу машинобудівної промисловості

-  економіка громади диверсифікується, стратегічні інвестори засновують високотехнологічне виробництво у нових видах діяльності

-  проекти розвитку громади активізують економічне життя всієї області, стали учасником національної програми "полюсів зростання"

-  активне залучення державних субвенцій та коштів з ДФРР разом з чітким планом модернізації інженерної та соціальної інфраструктури в середньостроковій перспективі значно підвищує рівень комфорту та покращує стан доріг у громаді

-  громада забезпечує потреби усіх категорій населення

Ймовірність такого сценарію невисока, підтвердженням чого є тривала стагнація у політичній і соціально-економічній сферах держави, відсутність виразної зовнішньої політики, відсутність стратегії розвитку країни, а також відсутність контр-еліт у видимій перспективі, які змогли б змінити зазначені тенденції.

Сценарій розвитку №3 (РАЦІОНАЛЬНИЙ): "До процвітаючої громади – поступовими, але системними змінами"

-  цілеспрямована та злагоджена політика керівництва громади призведе до поступового припливу як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій

-  зручне економіко-географічне розташування громади сприятиме будівництву нових сучасних підприємств в нових галузях економіки із запровадженням новітніх інноваційних технологій на базі "Red Field Industrial Park"

-  SMART-спеціалізація громади стимулюватиме збільшення уваги до неї. У структурі економіки збільшить свою частку машинобудівне виробництво, а галузь сільського господарства суттєво модернізується

-  громада здійснюватиме інвентаризацію земель та сформує портфель привабливих інвестиційних пропозицій, активно просуваючи їх через брендінг нової сучасної громади

-  навколо ключового інвестора активізується інший бізнес, заповнюючи логістично-обслуговуючу нішу

-  громада розвиватиметься як спроможна (capable) суспільно-територіальна система; розвиток туристичної та рекреаційної сфери та сфери дозвілля призведе до притоку у громаду туристів і сприятиме розвитку малого та середнього бізнесу в сфері розміщення, харчування, спортивного та зеленого туризму

-  у громаді збільшиться чисельність працюючого населення за рахунок робочої сили з інших громад

-  громада перетвориться на спортивну громаду зі здоровим способом життя за рахунок створення спортивної інфраструктури за європейськими стандартами

-  у громаді покращиться рівень безпеки, вона стане більш гендерно-орієнтованою та комфортною для життя для всіх категорій громадян

-  громада через десять років – у 2030 році – стане однією із 70 лідерів українського місцевого самоврядування, яка напрацює свій рецепт успіху, ефективного управління та розумного економічного зростання, який можна буде мультиплікувати в інших регіонах країни

Саме сценарій №3 (РАЦІОНАЛЬНОГО розвитку) став базою для формулювання Стратегічного бачення та Місії Краснопільської громади на довгострокову перспективу 2021-2030 рр.

На засіданні Робочої групи зі стратегічного планування 25 травня 2021 року дійшли висновку, що найважливішим для сільського розвитку насьогодні є подолання психологічної проблеми людей у сільських територіях, які у своїй більшості уже не хочуть нічого, і ні в що не вірять. Потрібна тривала, оригінальна, креативна робота з людьми, яка має здійснюватись малими кроками і давати видимий результат досить скоро.

При чому, важливо аби у цій роботі брали участь самі місцеві люди, передусім відносно молоді, які ще остаточно не деградували. Допомогти цьому може тривала співпраця з найбільш впливовими громадськими організаціями області, на кшталт "Клубу "Шанс" чи "Бюро аналізу політики", які через свої волонтерськими програмами допомагають робити там малі кроки із самоорганізації людей, створення кооперативів, започаткування нової діяльності, покращення інфраструктури домогосподарств.

Під час обговорення можливих сценаріїв розвитку та обранні стратегічного вибору учасники Робочої групи чітко ідентифікували та розуміли потреби і пріоритети різних соціальних груп, заінтересованих сторін і ключових партнерів з усвідомленням того, що має і може бути досягнуто у умовах наявних обмежених ресурсів та потенціалу громади. І що може бути покладено у визначення стратегічних та оперативних цілей і завдань за умов прийняття Сценарію раціонального розвитку (№3). Правильно працюючи з усіма соціальними групами населення ми отримали досить достовірне розуміння потреб і пріоритетів цих груп.

Були враховані гендерні та інші аспекти пов'язані з різноманіттям, притаманним території, щодо якої здійснюється стратегування. Ми отримали добре структуровану інформацію, якісно проаналізовані і коректно оцінені сценарії подальшого розвитку.

Процес стратегічного планування відображав потреби і пріоритети всіх гендерних, вікових, соціальних та інших груп населення Краснопільської громади та соціально-економічні, культурні, екологічні та інші проблеми, які стали відомими в процесі обговорення завдяки залученню до процесу планування таких груп. В цілому, гендерні питання та питання пов'язані з різноманіттям, знаходили розуміння у різних учасників Робочої групи та залучених до планування жителів, які брали участь в роботі над стратегією. Обговорення довело, що це не просто мода, а реальна потреба жителів громади.

При обґрунтуванні Стратегічного вибору розвитку громади до 2030 року окрему увагу всі приділили темі сільських територій та мобільності. Ми констатуємо серйозну проблему у доступності жителів сільських територій до послуг, які реально надаються у центральній садибі. І це не тільки охорона здоров`я. Це потреба купити товари довготривалого використання, це бажання відвідати концерт, побувати на дні селища, на фестивалі (це в основному стосується молоді), це доступ на ринок для того, аби дорожче продати вирощене-виготовлене у домашньому господарстві і таке інше.

В таких віддалених округах з низькою щільністю населення дуже слабким місцем є громадські перевезення. Маршрутки не їдуть у території, де мало пасажирів, не їдуть також навіть у випадку наявності пасажирів, але де надто розбиті дороги.

Як вирішити цю проблему? Швидких рішень тут немає, громада повинна розробляти і поступово впроваджувати ідеї, як таку мобільність збільшувати:

  1. Запровадити громадський транспорт у сільських територіях, який буде належати громадам і який буде мати дотацію з місцевого бюджету (при застосуванні пільгового проїзду через електронну ID-карту жителя Краснопільської громади).
  2. Передбачити у громаді місцеву програму доступності, тобто це не регулярні перевезення, коли з окремих частин громади замовлений автобус буде везти людей у міста, до яких потрібно людям добиратись. Такі нерегулярні перевезення можуть формуватись на основі заявок жителів громади.
  3. Запровадити у рамках програми для молоді можливості виїзду на події у смт Краснопілля на основі доплати з місцевого бюджету, наприклад 50 на 50.
  4. Робота служби "Соціального таксі", коли в один автомобіль (бус) набираються пасажири на певні соціально важливі маршрути, і за попереднім узгодженим графіком перевезень.

Всі ці ідеї можна реалізовувати (потрібні додаткові кошти місцевого чи державного бюджету, та/або участі громади в структурних проектах міжнародної технічної допомоги). Частково це послабить проблему доступності і збільшить мобільність людей. Проте на довшу перспективу потрібно запускати механізми підтримки самоорганізації людей у всіх старостинських округах. Це можуть бути виїздні школи навчання навикам водінню, це передусім для жінок 40+ та молоді, якої не так багато. Потрібно щоби якомога більша кількість сільського населення отримала права та навички водіння. Це дасть змогу багатьом сім`ям придбати вживані авта, і позитивно вплине на стан доходів домогосподарств,  зменшить вживання алкоголю.

Наступним етапом може стати придбання автівки на кілька сімей. Використання її для поїздок за межі свого поселення по потребі та із попутниками також покращить доступність. Така система зараз активно розвивається у європейських містах. Ми можемо зробити так само у сільській місцевості. Пропрацювати детально кожну із ідей, виходячи із особливостей та потреб громади.

Темою, яка викликала найбільше дискусій під час обґрунтування Стратегічного вибору, стала спеціалізація громади.

В найближчі роки більшість українських громад визначаться зі своїми спеціалізаціями, з чим вони хочуть асоціюватись – чистими ланами чи потужним сільським господарством, промисловими зонами, спортом чи медичними центрами, центрами компетентностей чи фестивалями європейського масштабу. І почнуть розбудовувати свої спроможності та цементувати своє місце, викарбовувати свій профіль серед майже півтори тисячі територіальних громад в Україні. Усвідомлення свого вибору – це найкращий результат процесу розробки стратегії сьогодні.

Якою може бути  SMART-спеціалізації Краснопільської громади в регіональному та загальнодержавному контексті? Питання виявилося дуже складним, але без відповіді на нього, не можна було створити реальний план стратегічного розвитку до 2030 року, який би систематизував вже зроблені зміни у громаді та заклав підвалини для наступного зростання.

Власне під час обговорення на робочій групі SMART-спеціалізації громади, і був зроблений остаточний Стратегічний вибір розвитку Краснопільської громади до 2030 року, який складається із двох складових.

Перше: розвиток спортивної інфраструктури громади, продовження сильних олімпійських традицій, реновація центрального стадіону в сучасний мультифункціональний спортивний об’єкт, започаткування по суті нової філософії громади, яка полягає у пропагуванні ведення здорового способу життя і активне зайняття всіма видами спорту. І громада тут готова запропонувати своїм жителям досить великі можливості для вибору: футбол, волейбол, баскетбол, воркаут, великий теніс, лижеролерна траса.

Друге: створення нового промислового майданчику - "Red Field Industrial Park (RFIP)" 15 га на території колишньої бази "Сільгосптехніка". Базовим учасником проекту стане ТОВ "4Build" (виготовлення бетонних заводів для дорожнього будівництва, бетонні суміші, інше). Мета до 2030 року – збільшити кількість працюючих до 700 чол. Саме ініціатива створення четвертого в Сумській області (після "Свема" у Шостці, "Суми" у Сумах та "Тростянець" у Тростянецькій громаді) індустріального парку і являється Стратегічним ходом процесу стратегічного планування Краснопільської громади у 2021 році.

Як і в більшості українських громад, у Краснопіллі була обрана для реновації стара промзона, якій потрібно дати нове життя, -  brown fields, на якій потрібно буде додатково облаштувати територію технологічною інфраструктурою - підвести комунікації, відремонтувати приміщення, організувати охорону та зробити ремонт у гуртожитку, де зможуть проживати працівники цього парку, які приїжджатимуть на роботу з інших громад Сумської області.

Станом на липень 2021 року в Україні зареєстровано 47 індустріальних парків. Із них більшість - 29 - у комунальній власності, решта - у приватній, державній чи змішаній. Найбільше індустріальних парків - у Київській та Львівській областях. 

Вигоду від створення  "Red Field Industrial Park (RFIP)" матимуть практично всі сторони. Учасник(и) індустріального парку мінімізують матеріальні, інвестиційні, трудові та часові ресурси, тому що громада надасть у розпорядження багато в чому готовий виробничий простір; через проекти розвитку і фінансову підтримку ДФРР будуть підведені комунікації (електромережі та водопостачання); також можуть отримати супровідні послуги від керуючої компанії. У свою чергу керуюча компанія отримає дохід від оренди землі і виробничих площ, обладнання та надання послуг. Вигоди для громади ще більш очевидні - нові робочі місця, активізація економічного життя, соціально-економічний розвиток територій, збільшення надходжень ПДФО до місцевого бюджету, можливість залучити у громаду схожі або дотичні бізнеси. Для громади критично важливим є створення саме виробничої бази, яка дозволить збільшити кількість робочих місць, а не будувати складські та інші приміщення.

На цих двох напрямах Робочою групою і було прийняте рішення концентрувати зусилля громади на найближче десятиліття. Під цими пріоритетами (але одночасно в їх основі) лежить освіта, яка потребуватиме в наступне десятиліття особливу увагу, як в частині оптимізації шкільної мережі, так і пошуку нових моделей організації навчального, виховного та інших процесів. Потрібно доробити вже розпочаті зміни по модернізації шкільних приміщень та оснащенню необхідною технікою; стажування дітей та вчителів в містах-партнерах країн Європейського Cоюзу за ключовими напрямками; створення на базі опорного навчального закладу №1 у Краснопіллі мультифункціонального навчального і розвиваючого центру.

Школа має давати високий рівень освіти і навички для життя – від користування елементарними інструментами до основ програмування, школа має бути центром продукування ідей для розвитку, а обладнання лабораторій чи майстерень має бути доступним для інших членів громади і використовуватись для блага домогосподарств і перекваліфікації дорослих.

Іншими критичними проблемами, з якими Краснопільській громаді доведеться стикнутися в наступні роки, і які потребуватимуть пошуку рішень, є наступні:

  • від’ємна демографічна ситуація і пошук механізмів стимулювання народжуваності
  • залучення жителів із сусідніх громад (працювати, жити та/або отримувати послуги)
  • зміна структури мережі надання послуг (виходячи з вікової структури населення)
  • вирішення яким чином муніципалітет буде концентрувати землі під значущі інвестиції у громаді (земель у комунальній власності практично не залишилось)
  • приведення до оптимального рівня витрат на управління (значні ресурси спалюються на зарплати чиновників, без яких можна обійтись)

strategy 5

Під час шести засідань Робочої групи також було вирішено, що міжмуніципальне співробітництво з іншими громадами Сумської області буде визначати суть реалізації більшості визначених Стратегічних напрямків Краснопільської територіальної громади.

Тому що жодна громада не зможе в наступне десятиліття розвиватися ізольовано. Налаштованість тільки на конкуренцію в багатьох випадках закриває можливість громаді побачити, в чому полягає її реальний потенціал розвитку. Міжмуніципальна співпраця – один з критичних ресурсів розвитку громад, а особливо на нинішньому етапі децентралізації

Громада налаштована на укладення і максимальне розширення співпраці з сусідніми громадами у наступних сферах: спільне утримання ДЮСШ (Миропільська громада), спільне утримання комунальної установи по методичній підтримці педагогічних працівників (Великиписарівка громада, Верхньосироватка громада), послуги сестринського догляду в лікарні (Бездрицька громада, Великописарівська громада, Верхньосироватська громада, Сумська міська громада), створення і функціонування Центру безпеки громади (спільне виготовлення проектно-кошторисної документації з Недригайлівською громадою, подальший розвиток і координація роботи – з Миколаївською та Недригайлівською громадами).

Також окремо варто виділити приналежність Краснопільської територіальної громади до умовної міської агломерації міста Суми, і ролі обласного центру в якості потенційного полюса зростання або вигоди від співпраці з таким полюсом, входження у виробничі кластери, поєднання спортивної інфраструктури для проведення змагань та заходів, і таке інше.

Багато в чому Стратегія розвитку Краснопільської територіальної громади на 2021-2030 роки орієнтується на зовнішніх партнерів (стейкхолдерів). Стратегія визначає цілі для громади, але їх досягнення здебільшого неможливе без залучення зовнішніх ресурсів і партнерства з програмами міжнародної технічної допомоги. Прямі посили до співпраці з зовнішніми партнерами (ПРООН, Програма "U-LEAD з Європою", ініціатива ЄС "Мери за економічний розвиток") і зазначені форми і напрямки такої співпраці додають стратегії плюсів. Ми також ставимо собі за мету укласти кілька угод про дружбу і співробітництво з муніципалітетами-парнерами у країнах Європейського союзу.

strategy 6

Завдяки наявності стратегії, громада навчиться планувати проекти тривалістю до 3, і навіть - до 5 років. Окрім ДФРР, громада та організації у громадах активно використовуватимуть можливості інших фондів, фінансування яких часткове надаватиме Європейський союз через інструмент підтримки підготовки до вступу в ЄС.

В найближче десятиліття серед громад України трендами в розвитку будуть SMART-проекти та креативні ідеї у сфері бізнесу та культури. З’явиться попит на публічні простори, простори для громад та молодіжні центри. До 2030 люди достатньо наїздяться, щоб хотіти яскраву центральну площу, на якій приємно перебувати, адекватний сучасний простір для проведення заходів на 200 людей, який люди можуть "задизайнувати" власними силами. Простори – закриті та відкриті – для всіх і для певних середовищ – ставатимуть обов’язковими атрибутами успішних громад. "Просто" ремонт вже не задовільнятиме – вимагатимуть цікавого, що цивілізованою мовою називається урбаністикою та дизайном.

У сфері агровиробництва Краснопільська громада матиме достатньо спроможних фермерів, дрібних виробників, низькотехнологічних виробництв, операторів " зелених садиб", навіть ряд дрібних креативних підприємств та центрів обслуговування. Але у 2030 громада прогнозовано втрапить у пастку громад середнього статку – для подальшого розвитку потрібні будуть інновації – технологічні, продуктові, процесні, на рівні бізнес-моделей. І з цими викликами також потрібно буде прожити етап реалізації цієї стратегії, яка закладе тільки основи для майбутнього процвітання.

Це - початок нашого шляху. Стратегія - це те, що можливо. Наступне десятиліття - це час для здобуття досвіду і нарощування спроможності.

strategy 7strategy 8

Стратегічні напрями розвитку громади

Стратегічні напрями розвитку громади – це запланована і схвалена громадою "траєкторія" розвитку на найближче десятиліття, що має привести громаду до реалізації стратегічного Бачення.

На засіданні Робочої групи зі стратегічного планування 25 травня 2021 року було сформульовано п’ять Стратегічних напрямків розвитку громади та перелік Оперативних цілей, на основі яких були розроблені завдання і проекти реалізації:

  1. ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДЕЙ
  2. ЗДОРОВА ГРОМАДА
  3. ПРОЦВІТАЮЧА ГРОМАДА
  4. СПОРТИВНА ГРОМАДА
  5. ІНТЕГРОВАНА ГРОМАДА

 strategy 9

strategy 17 

strategy 18strategy 19strategy 20strategy 21

Узгодження основних положень Стратегії з іншими стратегічними документами регіону

Існує два підходи щодо узгодження основних положень стратегій розвитку громад з іншими стратегічними документами. Перший: повинна забезпечуватись чітка ієрархія стратегій. Місцева стратегія має відповідати регіональній. Регіональна - державній. Другий: територіальні громади самостійні у виборі стратегії, тому їхня стратегія не обмежується відповідністю регіональній чи державній стратегії. Загалом і перший і другий підходи є досить сумнівними.

Ми притримуємось позиції, що стратегічні напрямки у стратегії розвитку Краснопільської громади мають бути звіреними із стратегічними цілями Державної стратегії регіонального розвитку до 2027 року та Стратегією розвитку Сумської області до 2027 року.

Ми не допускаємо суперечностей між стратегічними цілями цих стратегій. Узгодження цілей ми здійснювали з однією метою: мати шанс на додаткове фінансування з державного та обласного бюджету Сумської області. Регіональні проекти розвитку, які підготовлені на основі інших пріоритетів мають фінансуватись з обласного бюджету. З іншого боку, що пріоритетно для громади, але не пріоритетно для області чи держави - не є крамолою, це просто буде фінансуватися за рахунок бюджету громади.

Рішенням Сумської обласної ради від 21 грудня 2020 року затверджено Стратегію розвитку Сумської області на період до 2027 року. Стратегія передбачає: стабільне зростання людського капіталу: піклування здоров’я, освіту, умови проживання кожного члена суспільства, якісні комунальні та соціальні послуги, комфортне урбаністичне середовище, належні умови для працевлаштування, охорона природного середовища та багато інших складових, що впливають на стан людського потенціалу суспільства.

Стратегією розвитку Сумської області на період до 2027 року передбачені стратегічні цілі:

  • Розвиток регіональної економіки на засадах старт-спеціалізації
  • Розвиток регіональної інфраструктури
  • Розвиток людського капіталу

Система цілей Стратегії регіонального розвитку Сумської області на 2021-2027 роки

Стратегічна ціль

Оперативна
ціль

Завдання

1. Розвиток регіональної економіки на засадах смарт-спеціалізації

1.1. Конкурентоспро-можний промисловий та аграрний комплекс регіону

1.1.1. Створення інфраструктури з управління регіональним економічним розвитком

1.1.2. Розбудова індустріальних парків

1.1.3. Створення нових та технологічна модернізація діючих промислових підприємств

1.1.4. Створення умов для виробництва, зберігання та поглибленої переробки сільськогосподарської продукції

1.2. Стимулювання активності малого та середнього бізнесу

1.2.1. Інформаційно-консультативна підтримка суб’єктів малого та середнього підприємництва

1.2.2. Фінансово-кредитна підтримка інвестиційних проєктів суб’єктів малого підприємництва

1.3. Туристична індустрія регіону

1.3.1. Туристична промоція області

1.3.2. Розвиток туристичних об’єктів, продуктів та мереж

2. Розвиток регіональної інфраструктури

2.1. Якісні житлово-комунальні послуги та впровадження енергоефективності в житлово-комуналь-ному господарстві

2.1.1. Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт об’єктів житлово-комунального господарства, у тому числі на засадах енергоефективності

2.1.2. Підтримка альтернативної енергетики

2.2. Транспортна доступність

2.2.1. Розбудова дорожньої інфраструктури

2.2.2. Відновлення авіаційного сполучення

3. Розвиток людського капіталу

3.1. Якісне життя та комфортні умови для гармонійного прожи-вання жителів

у регіоні

3.1.1. Створення умов для якісних і сучасних медичних послуг

3.1.2. Якісний сучасний освітній та науковий простір

3.1.3. Розбудова культурно-мистецького потенціалу

3.1.4. Забезпечення гідних умов розвитку молоді

3.1.5. Формування здорового способу життя через систему фізичної культури і спорту

3.1.6. Створення умов для якісних і сучасних соціальних послуг

3.2. Безпека населення та територій

3.2.1. Збереження та захист довкілля

3.2.2. Створення системи управління відходами

3.2.3. Забезпечення безпеки проживання

Стратегічні напрями, визначені Стратегією розвитку Краснопільської територіальної громади, сформовано відповідно до цілей Стратегії розвитку Сумської області. Як мінімум сім оперативних цілей Стратегії Краснопільської територіальної громади до 2030 року прямо відповідають стратегічним цілям Стратегії Сумської області до 2027 року:

strategy 22strategy 23

Управління процесом реалізації Стратегії

Управління процесом реалізації стратегії здійснюється на основі принципів відкритості влади, залучення громадськості до планування та моніторингу, персональної відповідальності та координації дій. Адміністрування процесу реалізації стратегічного плану покладається на виконавчий комітет та відповідні структурні підрозділи Краснопільської селищної ради.

З метою координації дій розпорядженням селищного голови створюється постійно діюча Робоча група з управління впровадженням Стратегічного плану. До її складу входять:

  • селищний голова (очолює групу)
  • керівники відповідних структурних підрозділів виконкому
  • обрані від громадськості представники

Склад групи та персональна відповідальність за реалізацію завдань стратегічного плану визначається розпорядженням селищного голови. Засідання відбуваються не рідше одного разу на півроку.

До функцій Робочої групи належить:

  • взаємодія підрозділів виконавчих органів селищної ради, органів державної влади, підприємств, громадських організацій громади в процесі реалізації стратегічного плану
  • підготовка піврічних та загальних щорічних звітів про стан реалізації стратегічного плану та надання їх селищному голові, який презентує їх на засіданні селищної ради. Тексти звітів підлягають обов’язковому розміщенню в мережі Інтернет
  • моніторинг стану та ступеню виконання проектів місцевого розвитку, які є складовою частиною Плану реалізації стратегії. Раз на півроку відповідний структурний підрозділ виконкому надає групі інформацію з цього приводу
  • моніторинг показників, які характеризують ситуацію в державі загалом і Сумській області зокрема і є важливими для реалізації стратегії розвитку громади. Ці відомості є складовою частиною піврічних та загальних щорічних звітів про стан реалізації стратегічного плану

Питання впровадження проектів і заходів Стратегії мають належати виключно до компетенції Робочої групи з управління впровадженням. Саме Робоча група з управління впровадженням Стратегії є відповідальним за забезпечення актуальності та реалістичності стратегічних і оперативних цілей та за їх досягнення.

Для моніторингу результативності та ефективності впровадження Стратегії розроблена система індикаторів. Рівні моніторингу:

  • ефективність впровадження окремого проекту
  • рівень досягнення стратегічних і оперативних цілей
  • ступінь просування за стратегічними напрямами розвитку
  • стан розвитку громади – досягнення стратегічного бачення

Підсумки моніторингу підводяться один раз на півроку у вигляді піврічних звітів. Фіксуються та аналізуються: а) ступінь виконання кожного завдання проектах; б) невиконані завдання, причини відхилення, пропозиції; в) дані за індикаторами, що відображають результат реалізації проектів; г) оцінка потреб у фінансуванні; д) пропозиції щодо вдосконалення діючої системи моніторингу.

Пропозиції з корегування Стратегії за стратегічними та оперативними цілями, проектами та завданнями можуть вноситися:

  • членами Робочої групи з управління впровадженням Стратегії
  • депутатами ради громади
  • зацікавленими організаціями, установами, громадськими організаціями та жителями

Члени Робочої групи з управління впровадженням Стратегії, повинні відстежувати, щоб Стратегічні напрямки й Оперативні цілі, завдання залишалися актуальними та реалізовувалися. Робоча група збирається з встановленою періодичністю (раз на півроку) для оцінки досягнутих результатів і внесення запропонованих змін. Проекти рішень щодо змін до Стратегії виносяться на розгляд ради громади.

Індикатори досягнення реалізації Стратегії

Загальні показники (використовуються в моніторингових звітах Міністерства розвитку громад та територій України)

1.       

Обсяги фактичних доходів місцевого бюджету на одного жителя громади (грн.)

2.       

Обсяги фактичних видатків місцевого бюджету на одного жителя громади (грн.)

3.       

Обсяги видатків на утримання апарату управління на одного жителя громади (грн.)

4.       

Обсяг капітальних видатків на одного жителя громади (грн.)

5.       

Рівень ротаційності бюджету (питома вага базової (+)/ реверсної (-) дотації у доходах (%)

6.       

Питома вага суми заробітної плати з нарахуваннями у видатках загального фонду (%)

 

Стратегічний напрям А. ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДЕЙ

7.

Кількість адміністративних та соціальних послуг, які надаватимуться в "Центр Дія"

8.

Кількість консультацій з наданою допомогою від випадків домашнього насильства

9.

Кількість годино-перевезень службою "Соціальне таксі"

10.

Кількість підключених точок  (домогосподарств) широкосмуговим інтернетом у старостинських округах

11.

Кількість відвідувань (ip-адрес), прямих звернень до місцевої влади через комунікаційні сервіси нового веб-порталу селищної ради

12.

Кількість наданих послуг (виїздів, консультацій) групою реагування "Центру безпеки громади"

13.

Задоволеність роботою двома поліцейськими станціями в селах Угроїди та Рясне (звернення громадян, повідомлення голові громади, аналіз інформаційного поля)

14.

Кількість виданих і реально використовуючих ID-карток жителя Краснопільської громади

 

Стратегічний напрям В. ЗДОРОВА ГРОМАДА

15.

Успішна робота з наявним пакетом послуг, підписаним з НСЗУ

16.

Розроблені маршрути пацієнта (моніторинг їх кількості та ефективності впровадження)

17.

Кількість пацієнтів, які перебувають у відділенні сестринського догляду Краснопільської лікарні (моніторинг наявності угод про ММС з сусідніми громадами по цьому напрямку)

18.

Кількість та якість нових відновлювальних та реабілітаційних послуг

19.

Кількість людей (в динаміці), які уклали декларації з сімейним лікарем на базі ЦПМСД Краснопільської селищної ради

20.

Кількість консультацій, здійснених через систему телемедицини д лікарнями третинного рівня

 

Стратегічний напрям C. ПРОЦВІТАЮЧА ГРОМАДА

21.

Кількість нових робочих місць, створених на базі промислового парку "Red Field Industrial Park"

22.

Сума інвестицій, вкладених в реновацію всіх об’єктів на майданчику промислового парку "Red Field Industrial Park"

23.

Кількість створених робочих місць на відновлених підприємствах ТОВ "Наумівський спиртзавод" та ТОВ "Михайлівський вогнетрив"

24.

Кількість висаджених саджанців дерев, кущів та квітів в новому плодівнику ДП "Краснопільський лісгосп"

25.

Кількість створених робочих місць на допоміжних виробництвах ТОВ "Хвиля"

26.

Кількість громадян, охоплених послугами зеленого туризму на базі інфраструктури у с. Тур’я, озері "Дідове" та урочищі "Образ"

27.

Кількість підприємців, охоплених програмою підтримки місцевого бізнесу (моніторинг якості проектів)

28.

Кількість саджанців, висаджених в рамках проекту "Фруктова мрія Краснопільщини"

 

Стратегічний напрям D. СПОРТИВНА ГРОМАДА

29.

Кількість вихованців та тренерів, які будуть задіяні під час роботи спортивних секцій на оновленому мультифункціональному спортивному стадіоні "Колос"

30.

Кількість встановлених спортивних майданчиків у старостинських округах та кількість жителів, які будуть їх відвідувати для занять спортом

31.

Кількість залучених жителів громади до реалізації програми підтримки ветеранського спорту

32.

Кількість активної молоді, яка буде займатися на street workout майданчику екстремальними видами спорту

33.

Кількість людей, які розпочали займатися на курсах скандинавської ходьби

34.

Кількість відвідувачів (туристів, гостей громади) під час проведення щорічного етапу Чемпіонату України з кантрі-кросу (баггі-автомобілі)

 

Стратегічний напрям E. ІНТЕГРОВАНА ГРОМАДА

35.

Кількість кілометрів дорожнього полотна на території громади, де було капітально відремонтовано дороги місцевого значення

36.

Кількість працівників заводу "4Build", які зможуть отримати тимчасове житло в реконструювоному гуртожитку ПТУ

37.

Кількість дітей шкільної мережі громади та їхніх батьків, які в цілому будуть задоволені рівнем освітніх послуг

38.

Придбання додаткових шкільних автобусів, створення парку загальною чисельністю 16 одиниць

39.

Кількість дітей, які будуть активно займатися в класі робототехніки та STEM-освіти на базі Краснопільської ЗОШ

40.

Кількість встановлених LED-ліхтарів із сучасними освітлювальними технологіями у старостинських округах громади

41.

Кількість нових модернізованих артезіанських свердловин для видобутку і доставки питної води

42.

Загальна кількість відремонтованих водонапірних башт та прокладених від них мереж питної води

43.

Кількість реалізованих проектів по впровадженню технологій енергоефективності з жителями громади

44.

Кількість створених об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ)

 strategy 10

strategy 11 strategy 12

strategy 13

Стратегічна екологічна оцінка Стратегії

На сучасному етапі розвитку суспільства все більшого значення у міжнародній, національній і регіональній політиці набуває концепція сталого розвитку (sustainable development), спрямована на інтеграцію економічної, соціальної та екологічної складових розвитку.

Одним з інструментів забезпечення сталості Стратегії розвитку Краснопільської територіальної громади стало застосування в процесі її розроблення Стратегічної екологічної оцінки (strategic environmental assessment (SEA). Це системний і запобіжний процес, що здійснюється з метою аналізу потенційного впливу на довкілля документів стратегічного характеру, а також з метою інтегрування результатів оцінки в процес прийняття рішень.

Під час роботи над Стратегією було створено окрему Робочу групу з проведення СЕО. В процесі роботи над документом приділялась увага оцінці екологічної ситуації у Краснопільській територіальній громаді та оцінюванню потенційного впливу стратегічних напрямків і оперативних цілей на довкілля.        

Для забезпечення виконання СЕО було проведено три засідання Робочої групи, яка:

  • схвалила методологію проведення стратегічної екологічної оцінки
  • провела SWOT-аналіз екологічної ситуації у громаді
  • проаналізувала тренди стану довкілля об’єднаної територіальної громади
  • провела аналіз відповідності стратегічних напрямків Стратегії регіональним екологічним цілям
  • здійснила експертну оцінку ймовірного впливу Стратегії на складові довкілля
  • підготувала рекомендації до стратегічних напрямків і оперативних цілей Стратегії та до впровадження окремих проектів реалізації на 2021-2023 роки

Робоча група з проведення СЕО співпрацювала з розробниками Стратегії, що дало можливість своєчасно передавати пропозиції, напрацьовані Робочою групою з СЕО, на розгляд розробників Стратегії та інтегрувати СЕО в процес розроблення Стратегії. Спільна робота надала можливість вільно обмінюватися інформацією та в робочому порядку вносити пропозиції та враховувати їх при підготовці Стратегії.

За підсумками СЕО було підготовлено "Звіт про стратегічну екологічну оцінку Стратегії розвитку Краснопільської територіальної громади", який містить такі висновки:

  1. Стратегія розвитку Краснопільської територіальної громади до 2030 року базується на принципі сталого економічного та соціального розвитку громади, раціонального використання ресурсного потенціалу та екологічної безпеки. Стратегічні напрями розвитку громади включають природоохоронну складову й спрямовані на забезпечення цілей з розвитку екологічно чистої та енергоефективної громади.
  2. Екологічна ситуація на території громади характеризується відносною стабільністю показників. Разом з тим, висока зношеність інфраструктури громади, низький рівень енергоефективності, ресурсозатратність підприємств, відсутність належного поводження з твердими побутовими відходами, зокрема їх переробки та захоронення, інтенсивне використання земельних ресурсів в комплексі створюють екологічні загрози для громади.
  3. Основними екологічними проблемами Краснопільської територіальної громади є зменшення запасів питної води, обміління річок та озер, забруднення ґрунтів, високий ризик виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, спричинене вичерпанням термінів експлуатації та неналежним функціонуванням об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства. Забруднення повітря атмосферного повітря відбувається внаслідок пересування багатотоннажного автотранспорту дорогою державного значення, яка проходить через селище.
  4. Стратегія в цілому спрямована на зменшення впливів на довкілля. Стратегічні напрямки Стратегії узгоджуються з державними та регіональним екологічними цілями, визначеними в Основних засадах (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2030 року та "Стратегії розвитку Сумської області на період до 2027 року".
  5. Реалізація Стратегії не має супроводжуватися появою нових негативних наслідків для довкілля. Разом з тим, реалізація багатьох оперативних цілей Стратегії може призвести до покращення екологічної ситуації.
  6. Ймовірність того, що реалізація Стратегії призведе до таких можливих негативних впливів на довкілля або здоров’я людей, які самі по собі будуть незначними, але у сукупності матимуть значний сумарний (кумулятивний) вплив на довкілля, є незначною.
  7. Моніторинг ефективності впровадження Стратегії за допомогою екологічних індикаторів є важливою формою контролю того, який фактичний вплив на довкілля матиме впровадження Стратегії, та необхідною передумовою забезпечення збалансованості розвитку громади.

З огляду на зазначене можна стверджувати, що розроблення Стратегії розвитку Краснопільської територіальної громади до 2030 року було проведено з урахуванням ймовірних впливів на довкілля та з прагненням мінімізації негативних ризиків. Реалізація Стратегії, за умови дотримання екологічних вимог, має сприяти збереженню довкілля та зменшенню антропогенного навантаження.

Такий підхід має забезпечити стійкий розвиток громади, яка поєднуватиме можливості розвиненої транспортної інфраструктури, відповідального бізнесу, цінних природних ресурсів та конкурентоспроможного людського потенціалу й дозволятиме покращити якість життя жителів Краснопільської територіальної громади.

strategy 14strategy 15strategy 16