Фелікс Розель. Як розмір громади пов'язаний з належним місцевим самоврядуванням

У цій статті ми поєднуємо комплексний огляд літератури з новим аналізом німецьких і українських даних щодо місцевих виборів. По-перше, ми підсумуємо дослідження, що оцінюють реформи об’єднання в Східній Німеччині. Наша основна увага буде зосереджена на впливі розміру громади на процес прийняття місцевих рішень, залученість громадян і місцеву демократію У цій статті ми поєднуємо комплексний огляд літератури з новим аналізом німецьких і українських даних щодо місцевих виборів. По-перше, ми підсумуємо дослідження, що оцінюють реформи об’єднання в Східній Німеччині. Наша основна увага буде зосереджена на впливі розміру громади на процес прийняття місцевих рішень, залученість громадян і місцеву демократію Фото: https://digitale-provinz.de

Д-р Фелікс Розель, економіст із Інституту ІФО в Дрездені, Німеччина

Його дослідження зосереджуються на питаннях місцевого самоврядування, демократії участі та урбанізації.

Резюме

Східна Німеччина рішуче скоротила кількість громад з 12 500 до менш ніж 2500. Центральний уряд очікував значної економії від масштабу, скорочення витрат і надання професійних послуг в укрупнених громадах. Після значних протестів у 2017 році об’єднання було призупинено. Тисячі громадян згуртувалися, побоюючись, що подальші реформи об’єднання сприятимуть створенню великих громад і вони можуть втратити контроль над місцевими справами. Зрештою центральний уряд скасував всі плани щодо примусових об’єднань у контексті зростання протестів і кількості голосів, відданих за популістів на загальнонаціональних виборах.

Протести в Східній Німеччині зробили свій внесок в обговорення оптимальних розмірів громад задля впровадження належного місцевого управління. У цій статті ми проаналізували це питання через дослідження реформ об’єднання, які тривали у Східній Німеччині близько тридцяти років.

У ході дослідження було виявлено, що розмір відіграє неоднозначну роль. З одного боку, великі органи місцевого самоврядування професійно зростають і є більш спроможними забезпечувати ефективне управління бюджетом (адже нові завдання, набуті після децентралізації, вимагають такої спроможності. З іншого боку, невеликі громади краще адаптують політику до місцевих потреб. Нові дані свідчать, що надвеликі східнонімецькі громади вже стають некерованими, втрачається зв’язок між місцевими адміністраціями й громадянами, в них розмивається локальна ідентичність, зникає інтерес до місцевих питань.

Висновки, які можуть бути релевантними для України, полягають у тому, що створення нових укрупнених громад[1] має бути узгоджене з технічними потребами адміністративного характеру, з одного боку, й підсилювати місцеву демократію, з іншого боку, аби скористуватись значним потенціалом реформи децентралізації. "Оптимальний розмір" чітко врівноважує три аспекти належного місцевого управління: адміністративна спроможність, керованість і участь громадян.

Після короткої довідки основна частина цієї статті спочатку стисло представляє методи та дані, використані в емпіричній частині. Далі слідує опис 30-ти років досвіду об’єднання місцевих органів влади на сході Німеччини та уроки, які можна використати для реформи в України. Вкінці представлено дані, що стосуються розміру громади та участі у місцевих виборах, а концептуальні рамки для визначення «оптимального розміру» описано як висновок.

Контекст

Зміна місцевих кордонів може виявитись дуже емоційним процесом. Навесні 2017 року в деяких містах Східної Німеччини відбулися найбільші політичні мітинги після знаменитих «понеділкових демонстрацій» 1989 року, коли громадяни вийшли на марш проти комуністичного режиму. На Рисунку 1 зображено протести у маленькому місті Зоннеберг, де тисячі людей зібралися на ринковій площі. Протести були спрямовані проти планів центрального уряду щодо примусового об’єднання органів місцевого самоврядування. Дедалі більше громадян збиралися на мітинги, подавали петиції та підтримували прямі демократичні ініціативи. Опитування показали, що 69% населення Східної Німеччини проти нової реформи укрупнення, тільки 25% підтримали цю ініціативу[2]Після декількох місяців протестів, що постійно зростали, і злету підтримки популістських партій на загальнонаціональних виборах центральний уряд скасував усі плани щодо примусового об’єднання в кінці 2017 року.

Рисунок 1. Протест проти об’єднання у Східній Німеччині (травень 2017 р.)

The anti-amalgamation rally on May 8, 2017 in the city of Sonneberg. Source: The Sonneberg County Administration (Landratsamt Sonneberg, Michael Volk)

Масштабування місцевих адміністрацій не є унікальним для Східної Німеччини. Багато інших країн Центральної та Східної Європи реалізували аналогічні реформи місцевого самоврядування після падіння «залізної завіси». Наприклад, Болгарія, Естонія й Латвія об’єднали місцеві органи влади. Об’єднання, як правило, поєднувалося з новими повноваженнями, делегованими новим органам місцевого самоврядування[3]. Логічне обґрунтування реформи об’єдання в Україні добре ілюструє цю ідею: нові громади створюються разом із новими обов’язками. Децентралізація публічних послуг від центральних до місцевих органів влади розширює можливості громад і наближує процес прийняття рішень до людей. Це може полегшити оцінювання політиків виборцями, підвищити підзвітність та довіру до адміністрацій і політиків.

Отже, що пішло не так, чому тисячі східних німців виступили проти реформ об’єднання у 2017 році? Причиною протестів є суть процесу об’єднання в Східній Німеччині, який відрізняється від багатьох інших країн. З 1990 року центральний уряд постійно переглядав місцеві кордони — іноді щороку. Значно зросла невизначеність. Багато процесів об’єднань були розроблені «зверху донизу», а також включали примусові злиття. Найважливіше те, що модель реформи в Східній Німеччині навряд чи взагалі передбачала будь-яку децентралізацію. Збільшення меж і територій майже повністю обумовлювалося "технічними аспектами" адміністративної спроможності: економією від масштабу, скороченням витрат або ефективністю послуг.

Об’єднання громад у Східній Німеччині часто просто було спрямоване на збільшення чисельності населення: чим більше, тим краще. Цю стратегію підтримали багато експертів, що займалися питаннями адміністративних послуг. Але вона раптово змінили свою позицію на початку 2017 року, коли тисячі східних німців виступили за менші за розміром громади.

Люди були стурбовані тим, що подальші реформи об’єднання сприятимуть створенню великих громад і вони можуть втратити контроль над місцевими справами. Отже, Східна Німеччина є досить унікальним випадком для досліджень, який дозволяє відокремити наслідки зміни розміру юрисдикції громади від аспектів децентралізації (які часто збігаються в багатьох інших країнах).

У цій статті ми використовуємо особливий характер реформи об’єднання в Східній Німеччині для дослідження того, яким чином розмір громади впливає на різні аспекти місцевого самоврядування. Основна увага приділяється «м’яким чинникам» якісного місцевого управління, які не були широко охоплені в численних дискусіях щодо реформ об’єднання досі: близькість, увагу до запитів громадян і участь громадянського суспільства. Основні висновки відповідних досліджень, які описано в цій статті, свідчать, що розмір відіграє менш однозначну роль у ефективному місцевому управлінні, ніж вважалось раніше.

Великі громади можуть мати спроможність забезпечувати ефективність витрат. Менші натомість - мають перевагу в адаптації політики до місцевих потреб, оскільки управління здійснюється ближче до місцевої спільноти. У результаті процесу об’єднання було ліквідовано понад 80 000 депутатських місць у місцевих радах зі 120 000, що існували раніше, залишивши сотні східнонімецьких сіл без політичного представництва на будь-якому рівні влади. У результаті попередні дослідження показали, що явка виборців, число кандидатів на місцевих виборах, а також локальна ідентичність зменшилася після того, як були створені великі громади, натомість кількість голосів за популістів зросла.

З 2014 року Україна розпочала впровадження реформи місцевого самоврядування. Ключовим елементом реформи є передача повноважень і ресурсів, головним чином у сфері охорони здоров’я й освіти, органам місцевого самоврядування, які добровільно об’єдналися та утворили нові громади[4].Децентралізація й укрупнення йдуть пліч-о-пліч, щоб гарантувати, що існують адекватні адміністративні спроможності для виконання нових повноважень. Утім, перші свідчення з нових українських громад, представлені в цій статті, схожі на досвід Східної Німеччини і показують, що явка виборців вища в невеликих громадах.

Роль розміру юрисдикції громади

 

Методи та дані

У цій статті ми поєднуємо комплексний огляд літератури з новим аналізом німецьких і українських даних щодо місцевих виборів. По-перше, ми підсумуємо дослідження, що оцінюють реформи об’єднання в Східній Німеччині. Наша основна увага буде зосереджена на впливі розміру громади на процес прийняття місцевих рішень, залученість громадян і місцеву демократію. Найкращими наявними доказами є дослідження, які порівнюють об’єднані громади з контрольною групою громад до та після об’єднання. Цей квазіекспериментальний дизайн дослідження дає змогу виокремити вплив розміру юрисдикції з-поміж інших ефектів. У доповнення до східнонімецького досвіду ми також розглянемо докази з інших країн — в основному Центральної та Східної Європи.

По-друге, ми використовуємо нові дані про вибори в громадах України та Східної Німеччини. Ми зібрали дві групи даних і порівняли явку виборців на перших виборах в українських громадах із результатами виборів у об’єднаних громадах Східної Німеччини у федеральній землі Тюрінгія. Гіпотеза полягає в тому, що розмір громад впливає на політичну участь в обох країнах.

Ми перевірили, чи пов’язаний розмір юрисдикції з різницею в явці виборців на місцевих виборах. Ми представляємо дані у вигляді діаграм розсіювання та простих статистичних даних. Для того щоб наші результати можна було порівняти між країнами, ми обмежили вибірку до 197 українських і 162 східнонімецьких укрупнених громад із менше ніж 10 000 виборців. В обох країнах місцеві вибори були проведені в 2018 або 2019 році. Дані про східнонімецькі громади отримані від Статистичного бюро німецької землі Тюрінгія (Thüringer Landesamt für Statistik), тоді як українські дані були зібрані й люб’язно надані Програмою «U-LEAD з Європою».

Досвід Східної Німеччини

Передумови

Реформи об’єднання ліквідували понад 10 000 громад Східної Німеччини після Другої світової війни. Число місцевих органів влади зменшилося з 12 500 в 1946 році до 7500 у комуністичну епоху станом на 1989–1990 роки, а постійні об’єднання після німецького возз’єднання зменшили кількість громад до менше ніж 2500. Ці об’єднання були добровільними, «напівдобровільними» (із вагомими фінансовими стимулами), але часто також вимушеними і, як правило, включали мінімальну кількість населення та максимальну площу для нових громад. Сьогодні близько 5200 громадян живуть у середній східнонімецькій громаді площею близько 45 квадратних кілометрів (за винятком Берліна). 98% усіх об’єднань громад у Німеччині між 1990 і 2020 роками відбувалися в східній частині; в Західній Німеччині громади в цей період майже не об’єднувалися.

Реформи об’єднання були в основному обґрунтовані швидкими темпами зниження кількості східнонімецького населення. Східна Німеччина втратила 5 млн жителів, переважно молодих, із 1946 року, й тепер загальна чисельність населення повернулася до позначки 1905 року[5].Західна Німеччина, навпаки, зросла більш ніж на 20 млн жителів після Другої світової війни. Що стосується передумов адміністративно-територіальних реформ, то експерти стверджували, що адміністрації внаслідок скорочення й старіння населення громад у Східній Німеччині будуть не в змозі працювати ефективно в майбутньому.

Більші адміністрації, як правило, більш спеціалізовані та здатні вирішувати складні завдання. Децентралізація не досягла своєї мети. На відміну від поточної української реформи, були децентралізовані лише кілька додаткових повноважень для східнонімецьких громад, які вже користувалися значною автономією. Об’єднання територій у Східній Німеччині було радше спрямоване на економію коштів, зростання ефективності й поліпшення якості послуг. Уряди деяких земель очікували величезної економії місцевих операційних витрат, які, за попередніми оцінками, становлять від 10% до 30%.

Економічні ефекти

Об’єднання у Східній Німеччині мало чітке економічне підґрунтя. Тим не менше, підрахунки, проведені в останні роки, показали, що збільшення розмірів громад у Східній Німеччині в останні роки часто ніяк не вплинуло на поліпшення показників бюджету й економічного зростання. У якості доказу можна сказати, що попередні оцінки про обсяги заощаджень були занадто оптимістичні; якщо й було досягнуто економії коштів, ці ефекти були в основному обмежені невеликими громадами.

  • Витрати: У маленьких східнонімецьких громадах дослідження показали деяку економію в адміністративних витратах після об’єднання[6].Натомість об’єднання великих громад навряд чи скоротило витрати[7].Останні огляди літератури, що включають аналіз кількох країн, підтверджують східнонімецький досвід: ефекти від зміни розміру громад в основному обмежуються адміністративними видатками, які становлять лише незначну частину державних витрат[8].
  • Зростання: Об’єднання не змогло стимулювати економічне зростання в укрупнених східнонімецьких громадах, але економічна діяльність значно перемістилася. Робочі місця, доходи та мешканці більше концентруються в центрі[9]. Колишні міста-центри громад у Східній Німеччині втратили велику частку їхнього населення, після того як місцеві адміністрації були об’єднані в новому центрі, й тисячі службовців перемістилися з сільських районів у міські центри[10].
  • Ефективність: Жодне дослідження, розглянуте в цій статті, ще не дало оцінки, чи змінили об’єднання адміністративну ефективність або спроможності у Східній Німеччини. Однак виявилося, що маленькі східнонімецькі громади працювали на ефективному рівні вже до реформи об’єднання, оскільки багато з них співпрацювали і ділили адміністративні видатки[11]. Дані зі Швейцарії показують, що об’єднання мають обмежений вплив на власні оцінки обмежень адміністративної діяльності[12]. Інші опитування підтверджують, що дані про взаємозв’язок розміру й ефективності є непереконливими[13].

Політичні наслідки

У дискурсі про реформи об’єднання у Східній Німеччині домінувала економічна перспектива. Політичні аспекти відігравали лише другорядну роль. Однак об’єднання скоротило не тільки бюрократію, а й можливості для участі. Після перших демократичних місцевих виборів на початку 1990 року понад 120 000 громадян були обрані до місцевих рад. Через три десятиліття муніципальних об’єднань залишилося тільки близько 37 000 депутатських місць. Зміни розмірів мали істотний вплив на коріння демократії, а відтак — на «м'які чинники» доброго врядування.

  • Представництво. Об’єднання в Східній Німеччині ліквідувало три з чотирьох неоплачуваних мандатів у місцевих радах починаючи з 1990 року. Сьогодні в будь-якій східнонімецькій громаді більше сіл, ніж місцевих депутатів, сотні громад залишаються без політичного представництва на будь-якому рівні влади. Дані з Чеської Республіки показали, що густонаселені регіони домінують у об’єднаних місцевих радах[14]. Багато проблем і голосів сільських жителів можуть залишитися не почутими, розрив між містами й селами збільшується.
  • Ідентичність. Один із чотирьох громадян Східної Німеччини втратив свою місцеву самобутність після реформ об’єднання[15]. Громадяни розмахували місцевими прапорами й гербами влітку 2017 року, коли десятки тисяч людей виступили проти вимушених об’єднань у Східній Німеччині. Локальна ідентичність — це не тільки фольклор, було виявлено, що це дуже важлива передумова залученості, волонтерства й толерантності у Східній Німеччині[16]. «Відірвані» виборці також виявилися більш сприйнятливими до популізму. Частка голосів за популістські партії в об’єднаних громадах Східної Німеччини зросла[17].
  • Керованість. З великими громадами важко мати справу як місцевим політикам, так і виборцям. Данське дослідження показує, що у більших громадах місцеві політичні процеси  стають більш комплексними[18]. Часто лише професійні політики здатні впоратися зі зростаючим обсягом роботи в об’єднаних громадах. Відповідно було встановлено, що кількість кандидатів на місцевих виборах у Східній Німеччині зменшується після об’єднання[19]. Оскільки моніторинг місцевої політики ускладнюється, громадяни данських об’єднаних громад почуваються менш обізнаними про місцеві справи. Довіра й задоволеність місцевими політиками й процесом управління теж знижуються[20].
  • Участь. Розмір зменшує представництво, ідентичність, а також залученість. Дослідження багатьох країн однаково показали, що явка виборців на місцевих виборах зменшується після об’єднання — в Східній Німеччині й у інших місцях[21]. Вплив одного голосування на кінцевий результат виборів набагато більший у громаді з 50 жителями, ніж у 50-тисячному місті. Серія оглядів літератури підтверджує, що участь у місцевих виборах нижча в більших юрисдикціях[22].

Отже, реформи об’єднання у Східній Німеччині були спрямовані на економічні аспекти, але в основному призвели до непередбачуваних і несподіваних політичних побічних ефектів. Голови місцевих органів влади повинні очолювати дуже великі адміністрації з тисячами працівників. Сьогодні кожен місцевий депутат мусить нести навантаження чотирьох депутатів порівняно з 1990 роком, обслуговуючи громади з 50 й більше селами. Наразі об’єднані органи місцевого самоврядування у Східній Німеччині можуть діяти дещо економніше, але чиновники здатні лише приблизно розуміти справжні місцеві потреби. Відстань між громадянами та місцевою політикою зросла, явка виборців зменшилася.

Українські громади

Одним із перших помітних результатів української реформи місцевого самоврядування є явка виборців на місцевих виборах. Якщо громадяни зацікавляться місцевими справами, вони, швидше за все, проголосують, і явка виборців збільшиться. На відміну від Східної Німеччини, децентралізація та об’єднання в Україні йдуть пліч-о-пліч.

Обидва аспекти реформи можуть вплинути на явку виборців. З одного боку, децентралізація розширює можливості місцевих громад. Явка виборців, швидше за все, зросте, якщо місцеві повноваження також збільшуватимуться. З іншого боку, більші громади мають нижчий рівень явки, оскільки індивідуальне голосування має менше значення, ніж у невеликих громадах.

Це показав східнонімецький досвід і аналіз причинно-наслідкових даних багатьох інших країн. Отже, українська реформа може призвести до глобального збільшення явки виборців у нових громадах, але з різницею в малих та великих громадах. Оскільки ми не вивчаємо даних попередніх місцевих виборів, то можемо дослідити лише вплив розміру в групі нових громад у порівнянні з результатами та даними зі Східної Німеччини.

Рисунок 2 включає 162 об’єднані громади в Східній Німеччині (Gemeinden, ліва сторона) і 197 новостворених українських громад (права сторона). Кожна точка демонструє об’єднану громаду відповідної країни яка має менше ніж 10 000 виборців. Вертикальна вісь показує частку виборців, які брали участь у місцевих виборах в 2018–2019 роках, горизонтальні показники означають кількість виборців і розмір юрисдикції. Результати на Рисунку 2 показують, що явка змінюється більше в українських громадах, ніж у східнонімецьких. У середньому явка виборців також дещо вища в громадах Східної Німеччини, ніж в українських. Незважаючи на цю різницю в рівнях залученості, співвідношення між розміром і явкою виборців вражаюче схоже в обох країнах: чим більша об’єднана громада, тим менша частка виборців на місцевих виборах.

Також можна порівняти криву регресії, яка відображає масштаб впливу: там, де кількість виборців збільшується на 1000 і більше, явка зменшується приблизно на 1% в обох країнах[23]. Ця негативна кореляція відповідає даним досліджень, які підтверджують негативний причинно-наслідковий зв’язок між розміром і участю в місцевих виборах.

На жаль, ми не досліджуємо показників явки до впровадження реформи для порівняння наслідків об’єднання й наслідків децентралізації. Децентралізація може збільшити явку в усіх громадах, але в менших громадах цей ефект буде помітніший.

Рисунок 2. Активність виборців і розмір об’єднаних громад

content 4
Source: Thüringer Landesamt für Statistik (Statistic agency of the state of Thuringia), U-LEAD with Europe

Notes: The figures compare jurisdiction size or the number of eligible voters to voter turnout or the share of eligible voters actually voting in local elections in 162 amalgamated eastern German municipalities (left) and 197 Ukrainian municipalities (right). Elections were in either 2018 or 2019.

Основні висновки

Громадяни очікують професійних публічних послуг. Більші адміністрації, як правило, більш спеціалізовані й тому здатні вирішувати складні завдання. То чи слід нам просто збільшити розмір громад? Зовсім ні. Основний урок від тридцяти років постійних реформ об’єднання в Східній Німеччині полягає в тому, що адміністративна спроможність є тільки одним із аспектів належного місцевого врядування. Для належного місцевого управління в рівній мірі потрібні знання на місцях, здатність реагувати на потреби та залучення місцевої спільноти.

Більша адміністрація може працювати при дещо нижчих витратах і вищому рівні якості, але менші юрисдикції можуть краще адаптувати політики до місцевих потреб. Місцеві кордони також впливають на емоції, ідентичність і демократію. Якщо занадто багато неоднорідних органів місцевого самоврядування об’єднуються, розрив між містом і селом збільшується, представництво та участь зменшуються, а популізм зростає.

Реформа місцевого самоврядування в Україні є чудовим шансом за умови, якщо нові громади ретельно збалансують технічні потреби адміністративної спроможності та місцевої демократії. На відміну від Східної Німеччини, де центральний уряд створив великі нові громади, створення нових укрупнених громад в Україні перебуває в руках посадовців на місцевому рівні. Це дає змогу формувати кордони громад, які дійсно відповідають місцевим потребам і перевагам. На жаль, не існує простого емпіричного правила щодо зміни розміру органів місцевого самоврядування.

Рисунок 3 ілюструє переваги та недоліки реформи об’єднання, які мають враховуватися для створення належного місцевого врядування, чітко врівноважуючи адміністративна спроможність, керованість і участь. Оптимальний розмір громад цілком може відрізнятися по всій країні, в залежності від важливості цих критеріїв для місцевих спільнот.

У будь-якому випадку три десятиліття реформ об’єднання у Східній Німеччині показали, що зосередження уваги лише на адміністративній спроможності може поставити під загрозу позитивний вплив децентралізації.

Рисунок 3. Критерії належного місцевого управління

Належне місцеве управління

Адміністративна спроможність

Керованість

Участь

Витрати, зростання,
ефективність

Місцеві знання, близькість, чуйність

Ідентичність, демократія, участь у місцевих справах

Зростає зі збільшенням розміру громад

Зменшується зі збільшенням розміру громад

Зменшується зі збільшенням розміру громад

Джерело : Власна ілюстрація

Додаткова література

  • Спеціальний випуск журналу Local Government Studies 45 (5) 2019 року присвячений муніципальним об’єднанням і включає кілька цікавих прикладів реформ об’єднання, а також узагальнює дані останніх академічних досліджень. Онлайн-посилання: https://www.tandfonline.com/toc/flgs20/45/5?nav=tocList.
  • Якщо фізичні відстані й розміри громад значно зростають, програми та веб-інтерфейси стають цінними інструментами для місцевих громад. Яскравими прикладами є «Open Budgets» (https://openbudgets.eu/ ) або «Smarticipate» (https://translate.google.com/translate?hl=uk&prev=_t&sl=en&tl=uk&u=https://www.smarticipate.eu/ ), які успішно використовують кілька європейських міст.
  • Використання потенціалу міжмуніципального співробітництва, яке передбачає селективну взаємодію двох або більше дрібних місцевих органів влади, в той час як усі політичні повноваження залишаються за партнерами: https://www.coe.int/en/web/good-governance/imc-eap.

Усі гіперпосилання були останній раз перевірені в серпні 2020 року.

Переклад: Ганна Сеїд-заде

Редактор: Оксана Шевченко

Усі терміни в цій статті повинні сприйматись як гендерно-нейтральні

Д-р Фелікс Розель брав участь в Міжнародному експертному обговоренні  "Розширення прав і можливостей громад. Розбудова стійких і сталих органів місцевого самоврядування", організованому Програмою «U-LEAD з Європою» в грудні 2019 року. Промова, яку він виголосив в межах одного з воркшопів конференції, знайшла своє продовження і у цій статті. Попри пізню публікацію, стаття залишається актуальною та для поточної дискусії щодо наступних кроків реформи місцевого самоврядування в Україні.

Від імені Програми "U-LEAD з Європою", ми хотіли б висловити нашу щиру подяку за обидва внески д-ра Розеля. Ця публікація увійде до майбутньої Збірки статей, яка буде опублікована онлайн.

[1] Зверніть увагу, що стаття була написана на початку 2020 р., коли процес об'єднання громад в Україні ще не завершився.

[2] Märkische Oderzeitung, Umfrage: Brandenburger lehnen Kreisreform ab, 02.12.2016, https://www.moz.de/nachrichten/brandenburg/umfrage-brandenburger-lehnen-kreisreform-ab-48695942.html, доступ: 02.11.2020; Kommunal.de, Gebietsreformen bringen Unmut, 23.12.2016, https://kommunal.de/gebietsreformen-bringen-unmut, доступ: 02.11.2020.

[3] Для огляду див. Swianiewicz, P., Gendźwiłł, A., & Zardi, A. (2017). Territorial reforms in Europe: Does size matter. Centre of Expertise for Local Government Reform, Council of Europe, Strasbourg.

[4] Реформа також включає реорганізацію районів. Інституційні деталі української реформи див.: OECD (2018). Maintaining the Momentum of Decentralisation in Ukraine. OECD Publishing, Paris; Dudley, W. (2019). Ukraine’s decentralization reform. SWP Working Paper, Research Division Eastern Europe/Eurasia 1; Umland, A., & Romanova, V. (2019). Ukraine’s Decentralization Reforms Since 2014: Initial Achievements and Future Challenges. Chatham House Research Papers.

[5] The Local, Eastern German population dips to lowest level in 114 years, 12.06.2019, https://www.thelocal.de/20190612/eastern-german-population-dips-to-lowest-level-in-114-years, доступ: 02.11.2020.

[6] Blesse, S., & Baskaran, T. (2016). Do municipal mergers reduce costs? Evidence from a German federal state. Regional Science and Urban Economics, 59, 54–74.

[7] Roesel, F. (2017). Do mergers of large local governments reduce expenditures? — Evidence from Germany using the synthetic control method. European Journal of Political Economy, 50, 22–36; Blesse, S., & Roesel, F. (2019). Merging county administrations — cross-national evidence of fiscal and political effects. Local Government Studies, 45(5), 611–631.

[8] Tavares, A. F. (2018). Municipal amalgamations and their effects: A literature review. Miscellanea Geographica, 22(1), 5-15; Gendźwiłł, A., Kurniewicz, A., & Swianiewicz, P. (2020). The impact of municipal territorial reforms on the economic performance of local governments. A systematic review of quasi-experimental studies. Space and Polity, готується до друку.

[9] Egger, P., Köthenbürger, M., & Loumeau, G. (2017). Local Border Reforms and Economic Activity. CESifo Working Papers, 6738.

[10] Heider, B., Rosenfeld, M. T., & Kauffmann, A. (2018). Does administrative status matter for urban growth? Evidence from present and former county capitals in East Germany. Growth and Change, 49(1), 33–54. Evidence from amalgamation reforms in Japan and Norway corroborates the increase in the urban-rural gap after amalgamations because of centre-dominated administrative expenditures and staff relocation. Pickering, S., Tanaka, S., & Yamada, K. (2020). The Impact of Municipal Mergers on Local Public Spending: Evidence from Remote-Sensing Data. Journal of East Asian Studies, 20(2), 1–24; Harjunen, O., Tuukka, S., & Tukiainen, J. (2019). Political representation and effects of municipal mergers. Political Science Research and Methods, готується до друку.

[11] Bönisch, P., & Haug, P. (2018). The Efficiency of Local Public-Service Production: The Effect of Political Institutions. FinanzArchiv: Public Finance Analysis, 74(2), 260–291.

[12] Steiner, R., & Kaiser, C. (2017). Effects of amalgamations: evidence from Swiss municipalities. Public Management Review, 19(2), 232–252.

[13] Narbón‐Perpiñá, I., & De Witte, K. (2018). Local governments' efficiency: a systematic literature review — part II. International Transactions in Operational Research, 25(4), 1107–1136.

[14] Voda, P., & Svačinová, P. (2020). To be central or peripheral? What matters for political representation in amalgamated municipalities?. Urban Affairs Review, 56(4), 1206–1236.

[15] Foertsch, M., & Roesel, F. (2020). Territorial reforms reduce sense of local identity, https://www.ifo.de/en/publikationen/2020/article-journal/territorial-reforms-reduce-sense-local-identity, доступ: 02.11.2020.

[16] Foertsch, M., & Roesel, F. (2020). Volunteering and Tolerance Need Local Roots, https://www.ifo.de/en/publikationen/2019/journal-complete-issue/ifo-dresden-berichtet-62019, доступ: 02.11.2020.

[17] Roesel, F. (2017). Do mergers of large local governments reduce expenditures? — Evidence from Germany using the synthetic control method. European Journal of Political Economy, 50, 22-36; Blesse, S., & Roesel, F. (2019). Merging county administrations — cross-national evidence of fiscal and political effects. Local Government Studies, 45(5), 611–631.

[18] Loftis, M., Mortensen, P., Seeberg, H., & Serritzlew, S. (2020). Jurisdiction size and the nature of political discussion: Quasi-experimental evidence on scope, content and complexity of political discussion in 98 municipalities. Unpublished Working Paper.

[19] Roesel, F. (2017). Do mergers of large local governments reduce expenditures? — Evidence from Germany using the synthetic control method. European Journal of Political Economy, 50, 22–36.

[20] Lassen, D. D., & Serritzlew, S. (2011). Jurisdiction size and local democracy: Evidence on internal political efficacy from large-scale municipal reform. American Political Science Review, 238–258; Hansen, S. W. (2013). Polity Size and Local Political Trust: A Quasi‐experiment Using Municipal Mergers in Denmark. Scandinavian Political Studies, 36(1), 43–66; Hansen, S. W. (2015). The democratic costs of size: How increasing size affects citizen satisfaction with local government. Political Studies, 63(2), 373–389.

[21] Roesel, F. (2017). Do mergers of large local governments reduce expenditures? — Evidence from Germany using the synthetic control method. European Journal of Political Economy, 50, 22–36; Blesse, S., & Roesel, F. (2019). Merging county administrations — cross-national evidence of fiscal and political effects. Local Government Studies, 45(5), 611-631. Див. також, наприклад, Gendźwiłł, A., & Kjaer, U. (2020). Mind the gap, please! Pinpointing the influence of municipal size on local electoral participation. Local Government Studies, готується до друку.

[22] Cancela, J., & Geys, B. (2016). Explaining voter turnout: A meta-analysis of national and subnational elections. Electoral Studies, 42, 264–275; Van Houwelingen, P. (2017). Political participation and municipal population size: A meta-study. Local Government Studies, 43(3), 408–428; McDonnell, J. (2020). Municipality size, political efficacy and political participation: a systematic review. Local Government Studies, 46(3), 331–350.

[23] Кореляція є статистично значущою на рівні 1% в обох країнах із значеннями t коефіцієнта 5,85 (Східна Німеччина) та 3,71 (Україна). R² становить 0,18 (Східна Німеччина) та 0,07 (Україна).